Різдвяна казка в зимових вітринах ЦУМу

Одного тихого вечора, коли місто засинало під пухкою ковдрою снігу, у самому серці Києва сталося щось неймовірне. Вітрини ЦУМу замиготіли по-особливому й навіть зашепотіли між собою! І ось — там ожили сніговички, загомоніли чарівні звірята, а в шафі почали збиратися один за одним подарунки в яскравих стрічках.

Так посеред міста ожила справжня різдвяна казка — та сама, на яку ми з нетерпінням чекаємо з року в рік. Ви ще не бачили й не чули? Тоді хутчіш рушаймо з нами в цей магічний світ, де все має душу. Тільки тссс… аби не сполохати наших казкових героїв.

Ілюстраторка Грася Олійко вдихнула життя в знайомі нам предмети й символи, а команда ЦУМу помістила їх у «дім» із семи вітрин. Кожна вітрина нагадує нам про прості істини, які ми часто забуваємо. Але саме вони роблять нас щасливими всі 365 днів року.

Вітрина 1. Таємниця першої сніжинки

Ви тільки-но придивіться: на площі перед ЦУМом сніговичок вирізає сніжинки — не зі снігу, а з білого паперу. Він певен: що більше сніжинок — то швидше прийде Різдво. А навколо визирають веселі пухнастики й тихенько підхихикують, бо знають головну таємницю: коли сміються сніговички — падає сніг.

Вітрина 2. Святкова метушня

Маленька Ялинка повертається додому з дитячого свята у садочку з цілою торбою цукерок і запахом мандаринів у кишені. Але дорогою губить блискучий чобіток. Мама не сварить — просто бере донечку на руки. Поруч весело крокує Зірка, замотана в гірлянду. І в цей момент обидві здогадуються, що істинне свято не закінчується ніколи. Воно — завжди з нами і в тих, хто поруч.

Вітрина 3. Чашка какао і рожеве маршмеллоу

У затишному вікні гріється Чашка какао. Вона не витримує чекання й відкриває свій подарунок — пухке рожеве маршмеллоу. Воно сміється, підстрибує, кружляє в повітрі й розливає навколо запах дитинства. А какао булькоче від радості — бо що може бути кращим за солодке диво, яке прийшло трохи раніше за Різдво?

Вітрина 4. Пані Подарунок збирається на бал

Коли небо стає оксамитовим, екстравагантна Пані Подарунок вдягає найяскравішу стрічку й вирушає на бал. Там зібралися всі подарунки міста — вони виблискують, перешіптуються й танцюють у світлі вогників. А зранку Пані Подарунок повертається під ялинку, щоб чекати свого моменту — миті, коли хтось розв’яже її бант і скаже: «Оце так диво!»

Вітрина 5. Листи Бабусі Ялинки

Десь у зимовому лісі Бабуся Ялинка сидить біля вікна й пише листівки своїм друзям в Україні та із заморських країн. Її слова пахнуть хвоєю, затишком і любов’ю. Бо навіть ялинки сумують, якщо їм не написати. А коли останній конверт підписано, Бабуся посміхається: «Ну ось, тепер ніхто не залишиться без частинки дружнього тепла».

Вітрина 6. Карпатський бешкетник і перший сніг

Високо в горах живе Карпатський бешкетник — казковий звір із блакитним хутром і добрим серцем. Цього вечора він прикрашає свої роги гірляндою — трохи заплутується, сміється сам із себе, а потім завмирає від захвату. Бо саме в цю мить падає перший сніг. І здається, що весь світ тихо зітхає від щастя разом із ним.

Вітрина 7. Шафа з подарунками

У найчарівнішій вітрині стоїть казкова шафа. Щойно настає Різдво, її дверцята відчиняються, і з них виходять і збираються один за одним подарунки та ялинки — кожен зі своїм характером: хтось сором’язливий, хтось відчайдушно блискучий. Вони вирушають до своїх нових домівок, несучи світло, тепло й нові історії, які обов’язково хтось розповість під ялинкою.

Ви думали, що казці кінець? А от і ні! Свято живе не лише в подарунках, під ялинкою чи у вітринах, воно — в кожному з нас, хто вміє дивуватися. І поки ми віримо в дива, вітрини ЦУМу знову і знову оживатимуть, щоб нагадати: усе має душу.

---