Найзимовіший книжковий жанр: «затишні детективи», які не відпустять до останньої сторінки

Жанр cozy mystery зародився у середині ХХ століття як противага темним і містичним історіям, які тоді були популярні. Політичні потрясіння, світові війни, відчуття нестабільності — людям хотілося чогось спокійного, ясного й комфортного. Так з’явилися затишні детективи: події відбуваються в маленьких містечках, розслідувачі здебільшого аматори, а сцени злочинів лишаються «поза кадром».

«Затишні» книги сьогодні переживають нову хвилю популярності — не в останню чергу завдяки TikTok. У цих історіях є щось майже терапевтичне: вони ніби створені, аби заспокоювати.  

Але як трилери та детективи можуть дарувати спокій 

Особливістю cozy mystery є переконання, що в кінці все буде добре. Загадка розв’яжеться, на всі питання знайдуться відповіді, головні герої і героїні залишаться живими, а винні будуть покарані. Це і є та сама потреба психіки в безпеці. Увесь хаос контрольований. Такий рівень напруги безпечний, достатньо хвилювання, щоб не хотіти відірватись від книги, але недостатньо тривожно, щоб залишати світло на ніч увімкненим. 

Тому затишні детективи можуть стати ритуалом на цей період, способом втекти від реальності у вигаданий світ, де водночас затишно, і трохи лячно. Вони не про вбивства, злочинність чи помсту, а в першу чергу — про справедливість, спільноту й надію. 

Що почитати з cozy mystery цієї зими

Агата Крісті — серія про міс Марпл 

Письменницю називають «матір’ю cozy mystery». Яскравим прикладом жанру є її серія про міс Марпл. Це 12 книжок, дія яких розгортається в невеликому англійському селі Сент-Мері-Мід. Там живе кмітлива пані поважного віку, яка доглядає сад і ніколи не минає нагоди взятися за загадкове розслідування. Завдяки друзям, родичам і знайомим їй ніколи не буває нудно: хтось обов’язково попросить розкрити вбивство, коли поліція зайшла в глухий кут.

Андрейна Кордані — «Вбивство у різдвяній крамничці»  

У центрі сюжету — Емпорій, крамниця іграшок ручної роботи, що працює ще з ХІХ століття. Саме тут, серед старовинних ляльок і мерехтіння гірлянд, ексцентричний власник збирає обраних гостей на камерний прийом у Святвечір. Гості прийдуть до тями уночі у зачиненому магазині без телефонів і можливості вибратися назовні.

Попри моторошні події, роман зберігає відчуття свята. Передчуття Різдва, магія іграшкової крамнички, деталі зимових традицій і теплі спогади надають історії того самого cozy-настрою, за який ми любимо жанр.

Річард Осман — «Клуб убивств по четвергах»

Ця книга розповідає про групу друзів — Елізабет, Рона та Ібрагіма. Вони мешкають у будинку для літніх людей та замість традиційних вечорів за бриджем вони щочетверга збираються, щоб розслідувати нерозкриті злочини. До їхньої компанії приєднується Джойс, колишня медсестра, чия уважність і професійний досвід стають безцінними для «Клубу вбивств по четвергах». 

Одного дня в їхньому тихому містечку відбувається реальне вбивство — і гра перетворюється на справжнє розслідування.

Джессі Сутанто — «Непрохані поради для вбивць від Віри Вон»

Головна героїня — шістдесятирічна експертка з чаю Віра Вон. Найбільше вона любить смакувати улун і проводити розслідування — перевіряти, чи її син нарешті почав із кимось зустрічатися. Але одного ранку Віра прокидається і знаходить мертвого чоловіка посеред своєї чайної. Жінка переконана, що поліція не впорається з цим так добре, як вона сама, тож вирішує взяти справу у свої руки.

Крістен Перрін — «Як розкрити власне вбивство»

У центрі сюжету — Френсис Адамс, яка в 17 років отримує моторошне передбачення про власне вбивство. Усе життя дівчина намагається йому запобігти: витрачає час на розкриття злочину, який іще не стався, збирає компромат на кожного, з ким перетинається. 

Через шістдесят років передбачення таки здійснюється — Френсис знаходять мертвою в заміському маєтку. Тепер її двоюрідна племінниця, Енні Адамс, повинна зловити вбивцю, адже, за заповітом Френсис, той, хто розкриє справу, успадкує всі гроші.

---