/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2Fc8ee7ac6517717468d290e49f021bd1b.jpg)
Магніт для романтиків і митців: історія Кудринецького замку
Їх історію розповість Еспресо.Захід.
Місцеві кажуть, якщо поспостерігати за цими руїнами у місячну ніч, то можна помітити, як між них бродить білий дівочий силует. Мовляв. це дух дівчини, яку живцем замурували у замкову стіну турки, коли їм випало взяти цей замок під свою владу
Кудринці, Збруч і витівки історії
![]()
фото: Україна Інкогніта ( фото Сергія Щербія)
Село Кудринці розташоване за 25-28 км від Кам‘янця і за 27 км від Борщова, залежно від того, до якої області – Хмельницької чи Тернопільської пошуковець Кудринці прив’яже. І буде вельми здивованим, коли з’ясує, що насправді мова йде про одне і те ж село, яке перерізає ріка Збруч не просто на дві частини, а ті, які адміністративно й нині належать до різних областей.
Колись Кудринці Габсбургів та Кудринці Романових, згодом Кудринці підпольські та Кудринці підрадянські, а сьогодні — Кудринці тернопільські та Кудринці хмельницькі відомі з кінця XV ст. Хоча, безперечно, життя тут існувало й раніше. Так, на околицях села свого часу археологи розкопали поселення трипільської культури ( яка існувала понад дві тисячі років — з др. половини шостого до першої чверті третього тисячоліття до Різдва Христового). Також відкрили пам'ятки північно-фракійських племен, що заселяли Західне Поділля у X ст. до н. е. Є тут залишки Траянового валу початку 1-го тисячоліття н. е. – земляних укріплень Середнього Придністов’я, такожпоселення давньоруської доби, яке місцеві мешканці називають Городищем.
Однак перша письмова згадка про Кудринці пов’язана з 1487 роком. Зустірчається вона у подимному реєстрі. Кажуть, що назва села може походити від слова "кодри", що в перекладі з молдавської мови означає гори, порослі лісом. Відомі й інші леґенди щодо назви села. Одна з них розповідає, що за часів Римської імперії, при імператорові Траяні, кордон поселення став ареною боротьби слов’ян проти римських загарбників. На знак перемоги над ворогами у тривалій битві ватажкові слов’ян Яримові дозволено мати помічника Кудрина (кучерявого); він і заснував село.
Тернопільський краєзнавець Михайло Крищук записав леґенду, що назва походить від прізвища Кудря – галицького боярина, який загинув, обороняючи фортецю від половців. А мешканці врятувалися через печеру, в якій були ходи на інший берег Збруча. За переказами старожилів, існував також рукопис зі згадкою про поселення Кедрин Дон. Останній раз цей рукопис бачили перед 1-ю світовою війною.
Поселення з назвою Кудринці, як вже було сказано, відоме з кін. XV ст. На початку 16 ст. Кудринці були великим населеним пунктом, який належав кам’янецькому воєводі Миколаю Гербурту. У 1518 році польський король Сиґізмунд надав Кудринцям статус містечка й дозволив проводити ярмарки двічі на рік та щотижневі базари.
Історія Кудринецького замку
![]()
фото: Замки та храми України ( малюнок Наполеона Орди ХІХ ст)
Оскільки місце було небезпечним, бо неподалік проходив Грецький шлях і кордон із Молдовою, син Миколая Гербурта і на той час власник села Ян Щасний Гербурт на поч. XVI ст. вирішив побудувати замок для захисту поселення. Хоча є версії, що будівництвом замку міг займатися і син Яна Щасного Миколай, який згодом став каштеляном Кам’янця-Подільського.
Так чи інак, але в 1615 році у Кудринцях постала своя фортеця. Місце було вибрано вдале: з одного боку – Збруч, з іншого – яр з потічком. Твердиня, зведена з місцевого пісковика з пізнішою добудовою з цегли, мала природний захист з трьох сторін, а єдиний підхід до неї був з північного боку. Північна сторона, звернена до плоскогір’я, була основним вузлом оборони, захищалася штучним ровом, валом і двома баштами, одна з яких — чотирикутна в плані — була надбрамною. Крупні розміри і форма башт були максимально пристосовані для ведення фронтального і флангового вогню. Другий в’їзд у вигляді арочного отвору містився у південній стіні. Житловий комплекс розташовувався біля східного, найбільш захищеного, замкового муру, що виходив до стрімкого берега Збруча. У мурі була невелика хвіртка, через яку оборонці робили несподівані вилазки під час облоги. Через неї можна було також непомітно спуститися до річки. Найбільша довжина замку всередині - 70 м., а ширина - 25 м. Стіни – товщиною 1,5 м.
Улітку 1648 року під час Визвольної війни у замок за допомогою місцевих мешканців увійшли загони Максима Кривоноса, ненадовго вигнавши звідси польський гарнізон. У 1672 році у замку свою залогу розмістили турки, які, втім протрималися тут недовго. Повторно османи захопили Кудринці у 1694 році, але важливої ролі в обороні фортеця не відігравала.
На початку XVIII століття кудринецька фортеця стала родовим гніздом Гуменецьких, які реконструювали її, перетворивши на палац-резиденцію. А наступні господарі Козебродські зібрали тут колекцію творів мистецтва (окремі екземпляри старовинних полотен та меблів з цієї колекції зараз можна побачити у Тернопільському краєзнавчому музеї).
Пізніше замком володіли Пжибиславські. Їхній зять - офіцер Юстин Модзелевський - брав участь у польському повстанні 1831 року. Через нього і розповсюдилися історії про льохи та підземні ходи, в яких повстанці, начебто, переховували зброю і таємні документи. Про це австрійським солдатам розповів інший учасник повстання офіцер Адольф Ролінський. У 1834 році австрійці протягом 6 тижнів, оточивши фортецю, примушували місцевих селян перекопували подвір’я, шукаючи компромат на польських повстанців. Та все марно: ніякого таємного ходу так і не було знайдено. Однак легенди про підземелля, скарби та землю, що гуде, продовжували мандрувати серед селян. Не на порожньому місці, бо Поділля – карстовий край. Лише навколо Кудринців відомі чотири карстові печери.
У середині ХІХ століття замок спорожнів. Тодішній його власник єврей Меєр Бартфельд дозволив селянам з навколишніх сіл розбирати каміння з замкових мурів для будівництва. Люди не зволікали. Те, що від замку залишилися хоча б руїни – щаслива випадковість. Навіть видатний польський та білоруський художник-графік ХІХ століття Наполеон Орда, якому завдячуємо рисунками багатьох замків та краєвидів нашого краю, застав уже в Кудринцях тільки замкові руїни...
Сучасний вигляд Кудринецького замку
фото: sergey-ryzhkov.com ( фото Сергія Рижкова)
До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об’єму південної п’ятигранної вежі на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна вежа; частина надбрамної вежі. Всі вежі мають прямокутні бійниці і кубла від балок між’ярусних перекриттів в кладці стін. Підземний хід, що починався у п‘ятигранній південній вежі, зараз засипаний камінням і землею. Біля південної стіни простежується аркоподібний проріз. Це саме та невелика хвіртка, яку використовували для несподіваних нападів на ворога. Неглибока западина біля шестигранної вежі вказує на місце, де колись була криниця…
