/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fb7a6b0d92a9ab81d413f11bd5d691e85.jpg)
За Україну і проти московської отрути, або з біографії Луки Луціва
1 грудня 1991 року відбулась важлива для кожного свідомого українця подія – референдум. Той самий, який остаточно означив шлях України та українців у напрямку державної незалежності. Тотальна більшість мешканців колишньої УРСР проголосувала за кінець радянського мороку й початок нової сторінки нашої історії. Дуже символічно, що саме цього дня (1984 року), але за океаном, відійшов у кращі світи малознаний сьогодні чоловік, який більшу частину свого свідомого життя присвятив боротьбі за українську ідея та українську державу. Він прожив 89 років і помер у Філадельфії. Був журналістом, літературознавцем, членом НТШ і доктором філософії. Звали його Лука Луців (1895-1984), а народився він у селі Грушів, що на Львівщині.
Військо. Борець за українську державу
У Грушеві Лука Луців народився і тут ходив до початкової школи. Пізніше була також Дрогобицька гімназія. Врешті, саме тоді його й застала війна – Велика війна, як тоді казали. Відтак період із серпня 1914 і до серпня 1916 року він провів, будучи у 5-тій сотні 1-го полку Українських січових стрільців (далі УСС). Під Бережанами Лука Луців був поранений і надалі лікувався у Відні. Паралельно з тим здав у столиці імперії Габсбургів випускні екзамени і офіційно завершив навчання, гімназійний цикл. По тому Лука Луців знову повернувся до УСС, з якими був до листопада 1918 року.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F336a93597c49fe31a19c655962c6aa3e.jpg)
Надалі в його біографії були досить типові для січовиків речі та пункти – він воював у складі УГА за утвердження ЗУНР, пізніше був у таборі для інтернованих. У той час також здобував вищу освіту. Лука Луців вивчав філософію у Карловому університеті в Празі, а також був студентом Українського Вільного Університету у Празі. Захистив дисертацію на тему “Тарас Шевченко у слов’янських літературах”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fcbcf1b6034900343b02bc6cb86cb32b9.jpg)
Інтерес до персони Тараса Григоровича не покидав Луку Луціва впродовж усього життя. У його доробку є дослідження про вплив Кобзаря на білоруського поета Янка Купала, Луців писав критичні огляди збірок з перекладами творів Шевченка, регулярно писав про тенденції поширення творів Шевченка серед інших народів. Врешті, він був членом Наукового Товариства імені Шевченка.
Школа. Вчитель і наставник молоді
Два десятиліття у житті Луки Луціва – це робота в школах та перебування у освітньому середовищі. Упродовж 1927-1929 років він працював у гімназії в Рогатині. Далі у навчальних закладах у Сокалі, Самборі, Кросно. У роки Другої світової війни Лука Луців також продовжував працювати у освітній сфері.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F0b1c48aeb9db90e1897165cccd591393.jpg)
Після закінчення Другої світової війни Лука Луців перебрався до Німеччини. Там він також продовжив працювати у школах. Спочатку був директором гімназії для переміщених осіб у Бамберзі. Пізніше заступником директора гімназії у Байройті. Відтак можна стверджувати, що значна частина його життя була також пов’язана з вихованням молоді, підростаючого покоління.
Еміграція. Борець за українську ідею
У 1949 році Лука Луців продовжив підкорювати нові простори. Він переїхав до США. Як і раніше, уся його діяльність за океаном була пов’язана з утвердженням та відстоюванням української ідеї. Зокрема, можна пригадати його співпрацю з періодичними виданнями. Зокрема, з 1952 і до 1970 року Лука Луців був співредактором щотижневика “Свобода”. Паралельно також займався літературозначною роботою та дослідженням біографій видатних діячів української культури.
У його творчому та науковому доробку є статті та навіть книги про Маркіяна Шашкевича, Ольгу Кобилянську, Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника і ін. Не забував Лука Луців також і про своє коріння. Відтак у 1970-х роках він був редактором декількох збірок зі статтями, присвяченими його рідній Дрогобиччині.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F28e78e88287d7c0387c53e7aabca9b2a.jpg)
Дуже добре і влучно про свою діяльність, а також бачення ним завдань, що стоять перед українцями поза межами України Лука Луців сам написав у одній з праць: “Наша еміграція – це в мініатюрі ввесь наш народ, уся наша нація, яку ми заступаємо перед світом. Ми мусимо високо нести український прапор”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F5f510a4ae4843aa71e6d9b81354fccd8.jpg)
Помер Лука Луців у Філядельфії 1 грудня 1984 року. Прожив він трохи менше, ніж 90 років. Був похований у Нью-Йорку.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Лука Луців // Дрогобиччина. Вікова Спадщина // [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://drohobychyna.com.ua/section/osobistosti/luka-luciv/
- Луців Л. Література і життя. Літературні оцінки. – Джерзі Ситі-Ню Йорк: Видавництво УНС “Свобода”. – С. 22.
- Якимович Б. Лука Луців // Енциклопедія історії України, 2009 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
