У 2025 році кількість російської музики в підсумку Apple Music в Україні залишилася незмінною з минулого року. Російські артисти отримують прибутки від української аудиторії, попри четвертий рік повномасштабної війни.
Підсумок Apple Music 2025
Цього року пісні російських виконавців з'являються в топі після 30 сходинки, так низько вони опустилися вперше, проте, їхня загальна кількість досягає 18, як і минулого року. У 2024-му українські та міжнародні артисти займали перші 24 позиції.
Найвище від російських виконавців в українському рейтингу трек “Наслєдство” від SKY RAE та Icegergert, який займає 31 позицію. Загалом виконавець Icegergert, який минулого року не потрапляв у топ, цьогоріч з'являється там тричі. Як повідомляє Stars About War, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виконавець не висловлював публічно своєї позиції стосовно війни. Проте в його треках іноді присутня політична тематика, зокрема “что там лібєрали? (f...ck) ми е...алі НАТО”, або “двухглавий гєрб со мной давно”.
Як і минулого року в топі присутні репери Скріптоніт, Kizaru і MORGENSHTERN. Stars About War пише, що хоч Скріптоніт висловлювався в підтримку України та донатив на медичну допомогу, він далі записує спільні треки з російськими виконавцями, які підтримують російське вторгнення. Для виконавця Kizaru, за словами видання, в'їзд на територію РФ закрито, але він “не обирає нічий бік, та за мир у всьому світі”.
Stars About War зазначає, що MORGENSHTERN, за поданням Служби безпеки України, включений до списку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. У травні 2021 року його внесли до бази даних Миротворця за участь у дестабілізації суспільного життя в Україні. Водночас в Росії його визнали “іноземним агентом”.
У лютому 2025 року одразу п’ять із десяти найпопулярніших треків щотижневого підсумку українського Spotify належали MORGENSHTERN, повідомляє “24 канал”. Його пісні також виходили в топи YouTube та Apple Music, тимчасово витісняючи навіть глобальні хіти на кшталт Abracadabra Леді Гаги.
Слухання російської музики під час війни – це пряма участь у фінансуванні економіки агресора. Думка про те, що “музика поза політикою”, заперечується трьома аргументами, зокрема, економічним, алгоритмічним та культурним.
Економіка
Багато користувачів вважають, що їх кілька прослуховувань не мають значення. Однак у масштабах країни це формує величезні бюджети. Гроші не йдуть напряму від Apple Music чи іншого сервісу до влади, але шлях є чітким і неминучим:
- стрімінговий сервіс – Apple Music, Spotify, YouTube Music, виплачують винагороду правовласникам (лейблам або дистриб'юторам);
- більшість російських артистів, навіть “опозиційних”, мають контракти з лейблами, які зареєстровані та працюють в РФ;
- лейбли сплачують ПДВ (20%) та Податок на прибуток (20%) до бюджету РФ з отриманих доходів;
- артист сплачує ПДФО (13-15%) зі свого гонорару;
- у 2026 році майже 40%федерального бюджету Росії відведено армії та силовим структурам.
За данимиTop Lead, протягом 2023 року українці перерахували російським авторам контенту понад 80 млн доларів через стрімінгові сервіси.
Близько 5 млн доларів із цих коштів потрапили до бюджету РФ у вигляді податків. Для порівняння, цієї суми достатньо, аби купити до 10 тисяч FPV-дронів.
Алгоритми
Стрімінгові платформи працюють на базі алгоритмів колаборативної фільтрації (Collaborative Filtering). Як це працює:
- алгоритм не аналізує ноти чи текст пісні, він аналізує поведінку групи людей;
- якщо ви слухаєте і український гурт “Без Обмежень”, і російського репера MORGENSHTERN, алгоритм робить висновок: “Ці два артисти цікаві одній аудиторії”;
- іншому українцю, який слухає “Без Обмежень”, алгоритм починає автоматично пропонувати Morgenshtern у рекомендаціях.
Споживання російського контенту впливає на формування національного інформаційного простору. Прослуховування російських треків сприяє їхній присутності в українських трендах і, як наслідок, збільшує ймовірність їхнього споживання ширшою аудиторією.
Культурна експансія
Росія історично використовує культуру як зброю, що, як пояснює Explainer, є м’якою силою. Концепція “русского мира” базується на тезі: “Росія закінчується там, де закінчується російська мова/культура”.
- споживання контенту створює емоційний зв'язок. Важко стріляти в того (або донатити на дрон проти того), чиї пісні ти постійно наспівуєш. Це розмиває образ ворога і знижує рівень національного спротиву;
- крім того, артисти, які виїхали та не проживають на території Росії, наприклад, Kizaru чи MORGENSHTERN, часто залишаються частиною російської економічної та культурної систем. Якщо їхні старі треки належать російським лейблам – гроші йдуть в РФ;
- багато російських артистів, таких як Грігорій Лепс, Шаман, гурт “Любе”, відкрито підтримують геноцид українців і перебувають під санкціями. Однак їхні треки часто з'являються в чартах через “сірі” схеми завантаження або старі каталоги.
Історія
Як пише “Лірум”, історія популярності російської музики в Україні глибоко вкорінена в радянській культурній експансії, яка уніфікувала інформаційний простір під ідею “єдиного народу”. Лише у 1989 році започаткували фестиваль “Червона рута”, який став знаковою платформою для відродження та популяризації самобутньої української музики.
Зі здобуттям Незалежності розпочалася хвиля культурного піднесення та пошуку національної ідентичності. Телевізійні проєкти, як-от “Територія А”, сприяли становленню нових українських зірок, наприклад, гурту “Скрябін”.
Однак на початку 2000-х років українська музика зіткнулася із серйозним спадом, поступившись місцем домінуванню російськомовного контенту. Усі відомі російські попвиконавці регулярно збирали аншлаги в Україні.
Цьому сприяли фінансова вигода, ширша аудиторія та більші бюджети. Це стало причиною того, що навіть після Революцій українські артисти обирали російську мову та співпрацювали з російськими лейблами, аби досягти масової популярності.
Дослідження, проведене у 2011 році, показало, що українці у 2010-х залишалися основними споживачами російських хітів, бо українська музична індустрія почала відновлюватися запізно і не могла повноцінно конкурувати. Лише після 2014 року ринок почав помітно змінюватися.
Як пише “Економічна правда” пояснення цього явища також лежить в психологічних, економічних і технологічних чинниках. Багато українців виросли на російських піснях, бо іншої масової пропозиції тоді не існувало. Трек запускається автоматично – як культурна інерція, а не свідомий вибір.
Повномасштабне вторгнення 2022 року змінило ці процеси найбільше. Вперше за новітню історію українці масово перейшли на українську музику не через жорсткі регуляції чи рекомендації, а через емоційну потребу знайти культурну опору.
Наразі у чартах України переважають українські та світові хіти,артисти збирають великі зали, а індустрія поступово відмовляється від російської залежності. Але шлях попереду довгий, і його результат залежить не лише від державної політики чи дій музикантів, а й від щоденного вибору кожного слухача.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F7a25e09066199e8bef8730547b20bd15.jpg)
