Дивні дискусії про Булгакова

У 2007 році ідею встановлення памʼятника підтримали Черновецький, російське посольство, а профінансував Денис Баас, член команди Черновецького, якого звинуватили у крадіжках київської землі, який втік до Москви і став російським забудовником. 

Отже, стоїть памʼятник на узвозі чи ні - "захисників Булгакова" не обходило раніше. Сам Булгаков лише б посміявся з таких захисників сміхом навіть не Майстра, а Воланда. Цей талановитий, народжений у Києві росіянин сам ніколи не хотів бути українським письменником, залишався тогочасним "хорошим русскім".

Він описував у "Білій гвардії" сварку серед хороших русскіх того часу так, як зараз міг би описувати сварку між Юлією Навальною і Нєвзліним чи між Каспаровим і Кара-Мурзою. Думаю, якби сучасний Булгаков написав би щось таке, то це сподобалося б Путіну, як подобалася Сталіну "Біла гвардія". 

Але до чого тут памʼятник у Києві? До чого тут Україна? 

Ми з генералом Забродським колись передавали на фронт чудові кишенькові "Кобзарі", видані видавництвом "Дух і літера" для воїнів. Ми їм не везли "Білу гвардію". Дивно було б, правда. А от уявити собі товсту книгу Булгакова у наплічнику агресора можна легко. 

Читайте також: "Булгакови" і "пушкіни" вбивають

Бо досліджувати та читати ми можемо все, а памʼятники — інша справа. Їх ставлять тим, кого на цій землі люблять, тим, хто любив цей народ. 

Найкраще зберіг памʼять про талановитого письменника Булгакова фантастичний Мирон Петровський у своїй людяній книзі про Київ і письменника. Та й автор памʼятника і родина скульптора можуть зберігати цю зроблену з любовʼю роботу у себе на приватній території.

А от захисники памʼятника Булгакову у центрі Києва захищають не його, а "русскій мір", який любив автор "Майстра і Маргарити", який люблять його захисники, не помічаючи, що він уже знищує нас фізично.

Джерело

Про автора.Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.