/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F6b30b8f660f41bee8dd73fcd9aea447c.jpg)
«Ліки від Сильвестра», або як львів’яни рятувалися від похмілля 100 років тому
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F89022caf9a6d37cd6a72c2ff729e6b5b.jpg)
Якщо 31 грудня Львів нагадував вируючий казан, а 1 січня — парадний салон, то 2 січня місто нарешті знімало маску і визнавало: свято було надто бурхливим. В цей день у львівських кнайпах та рестораціях наступала «ера гарячої ложки». Це був час, коли навіть найбільш витончені пани міняли шампанське на кислі щи, а вишукані пані мріяли не про діаманти, а про спокій [1].
Рятувальна територія: Ресторан «Атлас»
Головним «госпіталем» для львівської богеми, мистецького середовища та розгульних панів був ресторан «Атлас» (пл. Ринок, 45). Його власник Едвард Терлецький, якого називали «батьком львівської кнайпи», розробив справжню стратегію виживання для своїх гостей.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F62c549f0baf981cd5626f9f6d8b5a48e.jpg)
-
Флячки «на другий день»: Це була справжня «важка артилерія». Львівські флячки (страва з телячих шлунків) готувалися за спеціальним рецептом: густі, гарячі, з додаванням великої кількості імбиру, мускатного горіха та майорану. Вважалося, що саме гострота та в’язкість страви «збирають до купи» розбитий алкоголем організм [3, 10].
-
Секретний борщок: Для тих, чий шлунок відмовлявся приймати важку їжу, подавали «чистий борщок». Його варили на яловичих кістках протягом доби, додаючи буряковий квас. Пити його належало гарячим, маленькими ковтками з вузьких порцелянових філіжанок [1, 9].
Цікавий факт: У «Атласі» 2 січня діяло негласне правило: кельнери пересувалися залом майже на пальчиках, а музикантам заборонялося грати марші чи гучні вальси. Дозволявся лише тихий рояль, щоб не провокувати головний біль у відвідувачів [9].
Аптечні чари пана Міколяша
Якщо кухня була безсилою, шлях пролягав до пасажу Міколяша, де розташовувалася найбільша аптека міста (вул. Коперника, 1). Фармацевти готували спеціальні «шипучки» — порошки, які при змішуванні з водою активно виділяли вуглекислий газ.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fc584e52cbcd2b28481e35f826efa3938.jpg)
-
Магнезія та сода: Основою цих сумішей була палена магнезія, винна кислота та сода. Цей тогочасний «алкозельцер» розкуповували тисячами порцій.
-
«Гірка вода» з Карлсбада: Для багатіїв пропонували мінеральну воду «Франц-Йосиф» або «Марія». Пляшка такої води, принесена пікколо прямо до ліжка о 10-й ранку, вважалася найкращим подарунком для пана, який напередодні переплутав фраки у гардеробі готелю «Жорж» [2, 8].
Цікавий факт: В аптеці Міколяша можна було придбати й спеціальні ароматичні солі («англійська сіль»), які пані вдихали, щоб позбутися «сильвестрової мігрені» та блідого вигляду обличчя [4, 6].
«Клин клином»: Пивна та рибна терапія
Для міщан та ремісників, які святкували простіше, але не менш завзято, ліки шукали у пивницях на Краківській чи Гарбарській.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F4d5e39a4e61b5d64223cea479882185a.jpg)
-
«Ранкове світле»: Львівські броварні (наприклад, Грунда чи Кляйна) 2 січня виставляли свіже бочкове пиво, яке називали «визвольним». До нього обов’язково подавали солоні огірки або оселедець («голмоц»), витриманий у оцтовому маринаді з цибулею. Солона риба затримувала воду в організмі, що дивовижним чином допомагало гулякам повернути робочий вигляд [5, 7].
Моціон у «Новому світі»
Лікарі того часу, як-от знаменитий львівський гігієніст Броніслав Радзішевський, через газети закликали не засиджуватися вдома. Кращим засобом від «катарів шлунку та душі» вважалася прогулянка в районі Нового світу (вул. Чупринки — Коновальця). Свіже морозне повітря львівських пагорбів та енергійна хода мали остаточно «провітрити» голову перед початком робочого тижня [7].
Аристарх БАНДРУК
Список використаних джерел:
-
Лильо І. Гастрономічна мандрівка Львовом. — Львів: Центр Європи, 2016. — С. 92-95.
-
Котлобулатова І. Дата за датою. Хроніка подій міста Львова. — Львів: Аверс, 2009. — С. 195.
-
Козицький А. (ред.) Енциклопедія Львова. Том 1. — С. 118 (Стаття про гастрономію).
-
Центр міської історії. Проект “Інтерактивний Львів”. Стаття “Аптека Міколяша” [lvivcenter.org].
-
Gazeta Lwowska. — № 2 від 2 січня 1905 р. — С. 3 (Рубрика порад).
-
Kurjer Lwowski. — № 1 від 2 січня 1910 р. — С. 2 (Фейлетони про наслідки Сильвестра).
-
Мудрий М. Львів: місто, суспільство, культура. — Львів, 1999. — С. 210-212.
-
Харчук Х. Архітектура львівських аптек. — Львів, 2004. — С. 44-46.
-
Яворський Ф. Про сірий Львів. — Львів: Центр Європи, 2012. — С. 115-118.
-
Стаття: “Кулінарні традиції Галичини” // Сайт «Фотографії старого Львова» [photo-lviv.in.ua].
