/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F201%2F71350de057d016d28757df80b1a1bb43.jpg)
Як мода XVIII століття досі формує сучасні тренди
16 березня в Palais Galliera — головному музеї моди Парижа — відкрилася виставка «Мода XVIII століття: спадщина, народжена фантазією». Експозиція об’єднує понад сімдесят силуетів, аксесуари та текстиль і розкриває ключові риси жіночої моди тієї епохи. Водночас вона пропонує не лише поглянути на період, який спричинив справжню революцію у світі стилю, а й простежити, як його естетика відлунює в сучасних колекціях дизайнерів.
Як зазначає кураторка виставки та директора музею Емілі Амен, XVIII століття часто здається нам «далекою або навіть запиленою епохою», проте саме воно стало ключовим у формуванні сучасного жіночого образу. У цей час з’являється більше свободи: грайливіші силуети, легші тканини, новий спокусливий стиль рококо — на противагу передуючому важкому і пишному бароко.
Спеціально для ELLE Ukraine виставку відвідала спеціалістка у сфері fashion і retail Катерина Коркішко. Її враження від експозиції — далі.
![]()
Сукня «по-французьки»
Серед найвражаючих експонатів — розкішна сукня robe à la française приблизно 1755–1765 років, один із найхарактерніших силуетів французької придворної моди XVIII століття. Її легко впізнати за спинкою з глибокими складками, що спадають від плечей, а також за об’ємом, сформованим завдяки пан’є — каркасним спідницям, які розширювали силует з боків.
Сукню виготовлено з тканини з квітковим орнаментом і щедро оздоблено рюшами, стрічками та декоративними елементами у стилі рокайль — характерному мотиві естетики рококо.
![]()
Сукня «по-французьки» (robe à la française) близько 1755 — 1765 років
![]()
Сукня «по-французьки» (robe à la française) близько 1750 років
Елегантність у деталях
Окрему увагу привертає пара витончених мюлів приблизно 1760–1770 років. Туфлі без задника виконані з шовку з квітковою вишивкою та прикрашені декоративною стрічкою. Таке взуття було популярним у гардеробі заможних буржуазних жінок XVIII століття та ідеально доповнювало придворні образи, поєднуючи комфорт і витонченість.
![]()
![]()
Шовкові мюлі близько 1760–1770 років
Корсет як основа силуету
Моду XVIII століття складно уявити без одного з ключових елементів жіночого гардероба — корсета. Він щільно підтримував торс, підкреслював вузьку талію і ставав основою для всієї конструкції сукні.
Корсети виготовляли з міцних тканин і зміцнювали китовим вусом або дерев’яними вставками. Разом із пан’є вони формували майже архітектурний силует, який став символом придворної моди тієї епохи.
![]()
![]()
![]()
Корсет з китової кістки другої половини XVIII ст.
Ікона стилю XVIII століття
Виставка приділяє особливу увагу постаті Марії-Антуанетти, королеви Франції та дружини Людовіка XVI, яка стала однією з головних модних ікон XVIII століття.
Серед експонатів — її корсет, придбаний музеєм на аукціоні в Парижі у 1997 році разом із записниками персональної модистки королеви — мадам Елофф.
Важливу роль у формуванні стилю Марії-Антуанетти відігравала ще одна модистка — Марі-Жанна Бертен. Вона стала однією з найвпливовіших постатей моди XVIII століття. Королева настільки довіряла її смаку, що називала Бертен своєю «міністеркою моди», попри те що мода тоді ще не знала поняття брендів, а одяг створювався ремісниками на індивідуальне замовлення.
![]()
![]()
Оригінальний корсет Марії-Антуанетти XVIII століття
Серед особистих речей королеви також представлені туфлі, датовані приблизно 1790–1793 роками. Вони виготовлені з рудувато-коричневої шкіри та оздоблені окантовкою із зеленої шовкової тафти. Внутрішня частина та рюші по краю вирізу виконані з кремової тафти, а дерев’яний каблук вкритий шкірою.
Особливої уваги заслуговує напис на картонній вкладці всередині взуття:
«Туфель, який носила королева Марія-Антуанетта в нещасливий день, коли вона піднялася на ешафот. Цей туфель був піднятий однією людиною в момент, коли королева його загубила, і негайно куплений графом де Гернон-Ранвіль».
![]()
![]()
Оригінальне взуття Марії-Антуанетти близько 1790-1793 років
Після трагічної смерті королеви її образ не зник із культурної пам’яті. Навпаки — у XIX столітті, особливо після відновлення монархії, він отримав нове життя. Марія-Антуанетта почала сприйматися не лише як політична фігура, а як символ елегантності, витонченості та певної свободи від придворних правил. Саме ця романтизована постать стала одним із джерел ностальгії за модою XVIII століття, яка повернулася у стилі наступних епох.
![]()
Весільна сукня Vivienne Westwood з колекції «Pompadour» 2026 року
Як XVIII століття надихає сучасних дизайнерів
У фінальному розділі виставки під назвою Passion XVIII представлено роботи сучасних дизайнерів, які зверталися до естетики XVIII століття, переосмислюючи французьку розкіш у сучасній моді.
Тут можна побачити образи модних домів Chanel, Dior, Christian Lacroix, а також роботи Nicolas Ghesquière для Balenciaga і Louis Vuitton, сукні Balmain та Vivienne Westwood.
Дивлячись на ці експонати, легко подумати, що вони належать до тієї ж історичної епохи, що й старовинні сукні. Насправді ж багато з них створені вже у 2000-х роках.
![]()
Образ від Dior 2008 року
![]()
Сукня Solveig Pierre Balmain 1957 року
![]()
Пальто Nicolas Ghesquière для Louis Vuitton 2018 року
![]()
Вечірня сукня Dior від Raf Simons 2014 року
![]()
Сукня Chanel від Karl Lagerfeld 1992 року
![]()
Сукня Dior від Maria Grazia Chiuri, 2021 рік
Зала, оформлена як подіум високої моди, демонструє, як декоративність, кокетство і театральність епохи Просвітництва продовжують надихати дизайнерів і сьогодні.
Загалом експозиція пропонує захопливий і водночас пізнавальний маршрут для широкої аудиторії. У винятковому архітектурному просторі музею відвідувачі можуть по-новому поглянути на історію моди — на перетині традиції та сучасності.
За словами організаторів, лише на реставрацію і транспортування експонатів знадобилося два місяці. Наприклад, одна з суконь Ralph Rucci подолала шлях до Парижа з Нью-Йорка. Загалом підготовка виставки тривала близько шести місяців.
Виставка в музеї Гальєра триватиме до 12 липня.
