/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F201%2F06e749c717590d491cd7380e9f37cc5f.jpg)
Бізнес як досвід, що відчувається
У межах панельної дискусії «AMBIENCE BUSINESS» на Ukrainian Design and Innovation Week модераторка Соня Забуга, головна редакторка ELLE Decoration Україна, разом зі спікерами досліджувала тему бізнесу як досвіду, який відчувають. У фокусі розмови були атмосфера бренду, масштабування без втрати характеру, новий запит клієнта та роль українського бізнесу у формуванні сучасної культури.
До дискусії долучилися Катерина Кузьменко, засновниця дизайн-студії Smartass Design та мережі фітнес-просторів Smartass; Наталія Дівєєва, СЕО групи компаній Seven Hills, співвласниця та керівний партнер девелоперської компанії PGD; Володимир Патіс, співзасновник компанії Eskada-M та президент Української асоціації меблевиків; Богдан Кривошея, засновник і співзасновник проєктів 22F, GORN, K19 та куратор основної експозиції UDIW.
Головною точкою розмови стала атмосфера, поняття, яке часто сприймають як щось інтуїтивне або суто естетичне. Однак у бізнесі вона дедалі частіше стає частиною системи: способом мислення, управління, комунікації та взаємодії з людиною. Вона народжується там, де ідея, сервіс, простір, команда й досвід клієнта працюють в одному ритмі.
Катерина Кузьменко розповіла про Smartass як приклад бізнесу, де атмосфера не існує окремо від функції. Перші клуби мережі створювалися з енергією нічного клубу, однак за цим ефектом стоїть не випадкова естетика, а продумана система. Світло, музика, ритм тренування, поведінка тренера, навіть момент персонального звернення до клієнта — усе має свою роль. За словами Катерини, кожен елемент повинен працювати на результат. Саме тому атмосфера у Smartass є інструментом: вона мотивує людину почуватися комфортніше, включатися в процес, витримувати навантаження і повертатися знову.
Ця теза стала однією з ключових для всієї дискусії:
сильний бізнес починається там, де емоція має структуру. Вайб можна масштабувати лише тоді, коли його можна розкласти на зрозумілі процеси.
У випадку Smartass це означає стандарти роботи команди, навчання тренерів, власну академію, чіткі сценарії взаємодії та уважність до деталей, які клієнт може навіть не усвідомлювати, але завжди відчуває.
Наталія Дівєєва продовжила цю думку з позиції девелопменту. Для PGD атмосфера не візуальний ефект і не маркетингова надбудова, а стан, у якому людина може сказати: мені тут безпечно, комфортно, це моє.
У девелопменті атмосфера формується через сценарії життя: логістику, інфраструктуру, безпеку, естетику, простори для спільноти, культуру, спорт, дитячі сервіси, ритм повсякденності.
Квадратний метр у такій логіці є тільки частиною більшого простору, який має власну душу, філософію і здатність відображати людину.
![]()
Саме тому в розмові про BELLEVIE важливою стала тема масштабування. Наталія Дівєєва підкреслила, що масштаб у девелопменті — це розширення цінності, що виходить за рамки просторових показників. Проєкт BELLEVIE переходить від 4 гектарів до 9 гектарів, але головне не в цифрі, а в тому, що він стає квартальною забудовою з ширшим набором життєвих сценаріїв. Освіта, культура, простори для відпочинку, спорт, комерційна інфраструктура, нові формати житла: усе це формує не просто комплекс, а середовище, здатне впливати на район.
У цьому контексті прозвучала важлива теза: сучасний клієнт більше не купує тільки функцію, а інвестує в спосіб життя, у відчуття приналежності, у простір, який його підсилює. Дім стає не лише місцем проживання, а й носієм сенсу. Його цінність визначається тим, що він додає до реального життя людини.
Володимир Патіс переніс розмову у площину українського продукту на міжнародному ринку. На його думку, український бізнес уже пройшов етап, коли конкурентною перевагою могла бути лише ціна або виробнича спроможність. Сьогодні все більше компаній шукають власну унікальну цінність, продукт, що має характер, дизайн, історію і здатність говорити зі світом від імені України. Особливо це помітно в меблевій індустрії, де українські бренди поступово виходять із ролі виробників і починають мислити категоріями бренду, сторітелінгу та культурного коду.
![]()
Одна з найсильніших думок дискусії прозвучала саме в цьому блоці: коли бізнес експортує продукт, він у хорошому сенсі продає Україну. Йдеться про весь досвід взаємодії: від комунікації з командою до історії бренду, від візуальної мови до вміння пояснити, чому цей продукт має значення. Володимир Патіс наголосив, що українським компаніям важливо навчитися монетизувати власну історію через глибше розуміння своїх витоків, культури, інновацій та сучасної ідентичності.
Богдан Кривошея, говорячи про український дизайн і мистецтво, сформулював ще одну важливу рамку: ми перебуваємо в активному пошуку власного сучасного сенсу.
Український дизайн уже має окремі сильні прояви, бренди, матеріальні й технологічні експерименти, але загальна форма ще народжується. Дизайн і мистецтво в цьому процесі стають інструментами дослідження: способом перевіряти гіпотези, працювати з матеріалами, формами, реакцією людей і поступово наближатися до нового образу української сучасної культури.
Для бізнесу ця думка особливо важлива. Якщо культура перебуває в процесі формування, бізнес може бути не лише споживачем готових сенсів, а й їхнім співтворцем. Він може вкладатися в експеримент, підтримувати нові ідеї, працювати з дизайнерами, ризикувати, тестувати і створювати результати, які згодом стають частиною ширшої культурної мови.
Окрема частина дискусії була присвячена актуальності в умовах постійних змін. Для Володимира Патіса відповідь лежить у поєднанні ефективності та інвестицій у бренд. Бізнес має ставати легшим, уважнішим до процесів, здатним контролювати витрати, але водночас не може відмовлятися від сміливих кроків.
Катерина Кузьменко додала до цього практичний вимір. У Smartass креативність і операційність існують поруч, але мають чіткий розподіл відповідальності. Дизайн простору для неї завжди пов’язаний із тим, як він працюватиме через рік, два чи три. Ефектність сама по собі недостатня. Простір має бути красивим, але також функціональним; емоційним, але точним; візуально сильним, але побудованим навколо людини.
Фінальна частина розмови повернула дискусію до найпростішого й водночас найскладнішого питання: що важливіше для атмосфери — дизайн чи люди? Відповіді спікерів зійшлися в одному: усе починається з людей. Саме люди створюють атмосферу, наповнюють простір енергією, передають характер бренду, роблять систему живою. Але людина не існує у вакуумі, її досвід формується через простір, об’єкти, світло, сервіс, деталі й комунікацію. Атмосфера виникає тоді, коли всі ці елементи підсилюють одне одного.
![]()
Дискусія «AMBIENCE BUSINESS» показала, що бізнес майбутнього дедалі менше схожий на набір продуктів, послуг або квадратних метрів. Він стає середовищем, у якому людина щось відчуває, впізнає себе, отримує підтвердження своїх цінностей і хоче повернутися. Саме за це сьогодні платять. Саме це неможливо швидко скопіювати. І саме це перетворює атмосферу з абстрактного слова на одну з головних бізнес-стратегій.
