Вода за ціною золота: італійські острови будуватимуть опріснювальні заводи, щоб поїти тисячі туристів

Італійські Еолові острови потерпають від браку власної прісної води та залежать від доставки кораблями, що робить її дуже дорогою. Проблему планують вирішувати за допомогою будівництва опріснювальних заводів, повідомляє The Local.

На архіпелазі з восьми островів, розташованому на північ від Сицилії, постійно живе приблизно 15 тисяч людей. Але сюди приїздить значно більша кількість туристів: у 2024-му Еолові острови відвідало 146 тисяч людей.

Наразі опріснювальна установка є на острові Вулкано, вона виробляє 300 тисяч кубометрів питної води. Вартість кубометру (100 літрів) тут становить 2 євро.

А от на інший острів, Стромболі, де є діючий вулкан, воду везуть морем у цистернах. Її вартість сягає 14 євро за кубометр (для порівняння, на материковій Італії кубометр у середньому коштує 2 євро), — хоч ці витрати й покриває міністерство оборони, яке керує постачанням. Трапляється, що за сильної негоди кораблі не можуть пристати до берега, тож мешканці лишаються без води.

Планують збудувати чотири опріснювальні заводи на островах Алікуди, Філікуди, Панарея та Стромболі.

Деякі асоціації та місцеві жителі непокояться, що будівництво може вплинути на екосистему. Джузеппе Амато з екологічної організації Legambiente загалом вважає це хорошим рішенням, однак зуважує, що, скажімо, на Філікудах з населенням 250 жителів така установка не надто виправдана. Екологічний фонд Marevivo закликає врахувати альтернативні рішення, такі як переробка води, збір дощової води та «краще управління туристичним попитом».

Найсерйозніший екологічний ризик опріснення — концентрований розсіл, з удвічі вищою солоністю, ніж морська вода, який скидається назад у море. На кожен літр прісної води установка виробляє приблизно 1,5 літра розсолу. Підвищення солоності може призвсти до загибелі деяких морських організмів.

У процесі використовують антискалянти, коагулянти, хлор для дезінфекції, антипінні реагенти тощо, які так само порапляють із розсолом у море. Насоси, забирачи воду, знищують планктон, яйця риб, личинки та дрібних організмів. Опріснення це також енергоємний процес, зворотній осмос потребує 3–10 кВт·год на кубометр води.

Італія посідає друге місце в Євросоюзі після Іспанії за потужностями з опріснення (341 установка), що становить близько 7,6% щоденного виробництва в союзі.

Місцевий мешканець Еудженіо Водіні, який організовує екскурсії на човнах, каже, що на відміну від туристів, місцеві жителі вміють заощаджувати питну воду.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті