«В Україні музику слухають серцем»
«В Україні музику слухають серцем»

«В Україні музику слухають серцем»

Напередодні концерту один із найвідоміших музикантів Північної Європи розповів ELLE Україна, чому краса сильніша за насильство, навіщо світові потрібні «митці без кордонів» і чому саме під час війни музика набуває особливої ваги.

Один із найвідоміших саксофоністів і композиторів Північної Європи, учасник легендарного гурту Steps Ahead, Бендік Гофсет уже багато років поєднує у своїй творчості джаз, академічну музику та сучасні музичні практики. Його композиції вирізняються скандинавською стриманістю, простором і тонкою емоційністю, а самого музиканта називають голосом Півночі.

16 серпня о 18:00 у межах фестивалю Bouquet Kyiv Stage Гофсет вийде на сцену разом із українським бас-гітаристом і композитором Ігорем Закусом та українськими музикантами. У програмі Hofseth & Zakusпрозвучать авторські композиції обох митців — музика, у якій зустрічаються скандинавська стриманість і слов`янська емоційність.

ELLE Україна: Тема Bouquet Kyiv Stage цього року — «Озброєні красою». Що означає ця формула для вас як для митця з Норвегії?

Бендік Гофсет: Уже тисячі років митці шукають найкоротший шлях від одного людського серця до іншого. Єдиний спосіб пройти цей шлях — із глибокою повагою до людини, яка слухає, дивиться чи сприймає твоє мистецтво.

Війна є майже повною протилежністю цьому. Це відчайдушна й безглузда спроба нав`язати свою владу іншим людям. Вона говорить: «Нас не цікавить інша людина». Людське життя стає лише побічною жертвою чиїхось амбіцій. Тому для мене «озброєні красою» означає передусім красу самої людини, а не мистецтва. Мистецтво — лише ремесло, яке вчить нас бачити іншого, чути його й зустрічатися одне з одним. Мені давно подобається ідея створити своєрідних «Митців без кордонів» — за аналогією з «Лікарями без кордонів». Можливо, якби достатньо художників, музикантів і письменників працювали в регіонах конфліктів, вони допомогли б створити той людський простір довіри, без якого дипломатія й політика не можуть бути по-справжньому ефективними.

«В Україні музику слухають серцем» - Фото 1

ELLE Україна: Джаз завжди асоціювався зі свободою, імпровізацією та діалогом. Чи стають ці цінності ще важливішими, коли ви виступаєте перед людьми, які живуть у країні, що переживає війну?

Бендік Гофсет: Безумовно.Я переконаний, що музика, особливо живий концерт, об`єднує людей у спільному переживанні. Коли ви приходите до психолога, вас вчать називати свої емоції, розрізняти їх, пояснювати. На концерті все відбувається інакше. Ви можете одночасно переживати радість і смуток, надію і страх, ніжність і біль. І це абсолютно нормально. Не всі почуття потребують пояснення словами. Саме тому музика створює територію різноманітності, але водночас — відчуття спільності. Музика нагадує нам, що можна бути собою. І що надзвичайно важливо хоча б на мить розділити відчуття краси, занурення у красу разом з іншими людьми.

«В Україні музику слухають серцем» - Фото 2

ELLE Україна: У Києві ви виступатиме разом із Ігорем Закусом та українськими музикантами. Що ви сподіваєтеся відкрити для себе в цій співпраці?

Бендік Гофсет: Ми з Ігорем Закусом працювали разом уже неодноразово. Він і музиканти, з якими він співпрацює, — виконавці світового рівня. Україні дуже пощастило мати таких артистів. Їх потрібно берегти й підтримувати.

ELLE Україна: Упродовж кар`єри ви легко поєднували джаз, академічну музику та сучасні музичні практики. Чи здається вам, що сьогодні слухачі дедалі відкритіші до музики, яка відмовляється вкладатися в один жанр?

Бендік Гофсет: Я пишу музику й виконую її.Я не маю назви для того, що роблю. Це справа інших — визначати жанри. Я не заперечую жодного визначення, якщо воно не перетворюється на інструмент цензури. Якщо ніхто не каже: «Ви недостатньо джазовий», «недостатньо поп», «недостатньо академічний», щоб виступати тут чи звучати в ефірі. Музика повинна залишатися вільною.

ELLE Україна: Ви виступали на найпрестижніших сценах світу. Чому саме зараз, під час війни, ви сказали «так» концерту в Києві?

Бендік Гофсет: Я вже неодноразово виступав разом з Ігорем та іншими українськими музикантами. І щоразу відчував, що тут, в Україні, для музики є особливий простір, що вона тут справді потрібна. Якщо бути відвертим, мої мотиви певною мірою егоїстичні: я набагато краще граю там, де музика має справжнє значення і де люди по-справжньому її відчувають. У багатьох місцях світу музика стає лише тлом для інших подій.
Водночас для мене велика честь бути солідарним з Україною. Мужність, витривалість і сила українців є для мене прикладом. А біль і втрати, які переживає український народ, — це те, що я готовий розділяти поруч із вами. Музика, нехай навіть лише на той час, поки вона звучить, здатна заспокоювати, пом`якшити відчуття безглуздості й повернути людині сенс.

Текст: Мирослава Макаревич.

 

Джерело матеріала
loader