/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F0b1241cab6825c39851c071cac54f79b.jpg)
Більше затінку на вулицях: мери Парижа, Мілана та Фінікса розповіли, як борються зі спекою
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F0b1241cab6825c39851c071cac54f79b.jpg)
Європейські й американські міста створюють мережі затінених зон і міняють поверхні. Про це у статті для The Guardian розповідають мери трьох міст: мер Парижа Емманюель Грегуар, мер Мілана Джузеппе Сала і голова Фінікса Кейт Гальєго.
У Європі аномальна спека забрала життя 14 тисяч людей. В Україні смерті, пов’язані з тепловим впливом, не рахують — їх класифікують як інсульти, інфаркти тощо.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F683e7b77c769d94e5bd29cf305a01148.jpg)
Фінікс, Аризона, США, вже десятиліттями свідомий, що теплові хвилі — це не просто погодні події, а ситуація, яка формує міську політику щодо транспорту, житла, системи охорони здоров’я, публічниз просторів тощо.
У Фініксі було створено одне з перших у світі міських управлінь, яке займається реагуванням на спеку. Діє цілодобовий центр охолодження. У планах міста — затінити 75% площ нової забудови в районах з високою пішохідною активністю. Охолоджувальним покриттям обробляють будівлі та вулиці, зокрема понад 300 кілометрів міжквартальних провулків.
Закон зобов’язує орендодавців підтримувати у приміщенні температуру не вище 28 градусів за Цельсієм. Компанії, які співпрацюють із містом, мусять впроваджувати плани теплозахисту працівників.
Ці заходи дають результати: літо 2024 року виявилося найспекотнішим за всю історію спостережень у Фініксі, і при цьому кількість викликів 911 знизилася на 20% у порівнянні з минулим роком.
Європейські міста стикаються з дещо іншими викликами, бо їхні вулиці й архітектура історично проєктувалися під інший клімат. Одна зі значних проблем полягає у тому, що будівлі, дороги та тротуари абсорбують тепло потягом дня і віддають його у нічні години, — тобто мешканці не мають перепочинку від спеки й уночі.
Опалення й охолодження становлять майже половину всього споживання енергії в Європі, причому близько 70% опалення досі залежить від викопного палива.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fea6010376cac56edb7dc89a30f5b506c.jpg)
Влада Парижа стверджує, що забезпечила кожному містянину доступ до прохолодних локацій у радіусі не більш як сім хвилин пішки. Столиця Франції налічує понад 1400 таких просторів, що, зокрема, включають парки й сади. Місто розширює графіки, коли відкрито парки, басейни та міські купальні.
Створено мережу з 27 тисяч «кліматичних волонтерів». У жовтні 2023 року організували навчання «Париж при 50°», щоб перевірити здатність муніципалітету та його партнерів реагувати на теплові хвилі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F15c6a32a8551d05ff200c372231d9020.jpg)
Мілан розширює програму «Відкриті площі» (Piazze Aperte) та «Шкільні вулиці», що передбачає створення мережі прохолодних затінених зон, у яких висаджують дерева і замінюють тверді поверхні зеленими насадженнями. Діє сервіс підтримки літніх та вразливих мешканців Milano Aiuta.
Кліматичний план Мілана має на меті обмежити підвищення температури повітря у місті на не більш як 2 градуса до 2050 року.