КМДА розробляє план порятунки київських каштанів: що планують зробити?

Комплексний підхід до збереження каштанових насаджень у столиці розробляє Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.

Фахівці оцінюють стан дерев та грунтів, поширення шкідників і захворювань, умов зволоження, а також ефективність різних методів захисту та догляду.

Окремо аналізують можливість застосування мікроін’єкцій для боротьби з каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella) Цей шкідник пошкоджує листя кінського каштана, спричиняючи його передчасне пожовтіння та опадання, пише КМДА.

Мікроін’єкції спрямовані на боротьбу з конкретним шкідником, наголошують у департаменті, вони не усувають інших причин ослаблення дерев. А серед них: високі температури, дефіцит вологи, забруднення повітря, ущільнення та засолення ґрунтів, обмежений простір для розвитку кореневої системи, інші шкідники та грибкові захворювання.

Чому київським каштанам потрібна допомога?

Те, що каштанам потрібна допомога, підтверджують декілька експертиментів у межах міста. Зокрема, під час акції «Обери дерево для Хрещатика» у центральній частині столиці висадили 10 дерев дев’яти видів, які попередньо вважали найбільш адаптованими до складних міських умов.

Серед них були каштани, але у задовільному стані збереглися лише дуб, в’яз і клен.

Каштанову мінуюча міль Cameraria ohridella вперше описали в Європі у 1980-х, а наприкінці 1990-х — на початку 2000-х поширилася Україною. До Києва вона дісталася у 2000-х. До початку 2010-х проблема стала масовою.

Паралельно з’ясувалося, що Хрещатик узагалі складне місце для звичайного кінського каштана: ущільнений ґрунт, забруднення, недостатній полив і догляд плюс міль. Фахівці Національного ботсаду згодом називали саме цю сукупність факторів серед причин поганого стану дерев.

2012–2013 роки — спроба радикально оновити каштани на Хрещатику. Місто вирішило замінити старі дерева на м’ясочервоний каштан сорту «Бріоті». Його обрали, зокрема, через більшу стійкість до мінуючої молі. Загалом висадили приблизно 70 молодих «Бріоті».

Коли дерева зацвіли, виявилося, що більшість із них мають білі, а не характерні для «Бріоті» рожево-червоні суцвіття. Експертизи показали: із 289 перевірених дерев лише два виявилися сортом «Бріоті»; решта належали до інших видів і форм каштана. Через кілька років частина висаджених дерев засохла.