Завдяки державним пільгам український бізнес і домогосподарства масово переходять на сонячну енергію

Видання Grist підготувало матеріал про стрімкий розвиток сонячної енергії в Україні на фоні війни. Не останню роль у розвитку зіграли державні програми і пільги.

Загалом до повномасштабного вторгнення Україна спиралася на централізовану систему, де понад половину електрики давали чотири АЕС, а сонячна генерація активно розвивалася завдяки «зеленому тарифу», що дозволило встановити близько восьми гігаватів потужностей.

Однак війна знищила 30% встановленої сонячної потужності, більшість вітропарків на півдні та зупинила Запорізьку АЕС. А регулярні обстріли спричинили хронічний дефіцит електрики й жорсткі відключення.

Щоб вижити в таких умовах, Україна масово переходить на розподілену генерацію. Малі сонячні станції набагато складніше знищити, а їхнє будівництво стрімко зростає. Тільки у 2025 році звели півтора гігавата нових потужностей, і цей темп зберігається. Оскільки один блок атомної станції зазвичай продукує один гігават, то можна стверджувати, що Україна додала собі один реактор.

Яскравим прикладом вдалої трансформації став завод із виробництва дверей у Білій Церкві. Через обстріли підприємство ледве трималося, а взимку робітники навіть палили відходи деревини в каміні, а генератори обходилися занадто дорого. Навесні власник заводу Ярослав звернувся до компанії Yasno та встановив сонячні панелі за програмою пільгових кредитів «5-7-9%», яка покриває до 80% вартості. Це має знизити витрати, розширити виробництво та зробити завод незалежнішим від мережі.

За останні два роки Yasno встановила сонячні станції на 117 об’єктах загальною потужністю 23 мегавати. Менеджер компанії Володимир Герштун наголошує, що українці свідомо будують те, що легко відновити і що може накопичувати енергію.

Подібні зміни рятують і житловий сектор під час жорстких зим. Та у «Хмарочосі» вже був матеріал про те, що встановлювати сонячні панелі на звичайні житлові будинки – це зовсім не просто і не дешево.

Яскравим прикладом цього став досвід 16-поверхового будинку в Українці, де голова правління ОСББ Олексій Гаркавий разом із мешканцями встановив сонячну станцію з акумуляторами.

Проєкт вимагав подолати масовий скепсис, страхи через обстріли та підозри мешканців у намірі вкрасти гроші. Водночас головною перешкодою стали фінанси, адже банківське кредитування для ОСББ не спрацювало через бюрократію, а грантова програма Фонду енергоефективності «ГрінДІМ» виплачувала кошти лише після повного розрахунку з підрядником.

Попри це, станцію встановили без додаткових внесків із мешканців завдяки гранту на 913 тисяч гривень, накопиченням ОСББ, стягнутим боргам та домовленості про відстрочку платежу. Зараз під час блекаутів система успішно живить ліфти, насоси для води, опалення та інтернет, забезпечуючи автономність будинку до 12 годин.

Додамо, що ситуація особливо критична у прифронтових громадах, де лінії електропередач знищені, а через постійні обстріли ремонтні бригади не можуть працювати. Там волонтери та благодійні фонди, зокрема організація Kosmo Tabir на чолі з Денні Угорчуком, за підтримки західних партнерів монтують станції з акумуляторами.

Як зазначає Угорчук, у таких регіонах сонячні панелі – це «базове право людини», яке дає людям зв’язок, можливість викликати лікаря чи поліцію та почуватися в безпеці.