Як паризький галерист Жером Поггі відкриває світові українських художників

Герої великого портфоліо Vogue Ukraine Leaders – впливові міжнародні куратори, галеристи та меценати, що просувають вітчизняних митців і розширюють присутність українського мистецтва у світі. Четвертий герой спецпроєкту – паризький галерист Жером Поггі, який відкриває світові наймодніших українських художників

Жером Поггі дивиться крізь вікно офісу на другому поверсі своєї паризької галереї. Навпроти – незвично спорожніла площа та вивернутий фасад Центру сучасного мистецтва Жоржа Помпіду, який через капітальну реконструкцію огородили будівельним риштуванням. "Зовсім не той краєвид, заради якого ми переїздили сюди три роки тому", – нарікає він.

Артісторик за освітою, Жером у 2009 році відкрив галерею, де представляє митців із Франції, США, Канади, Бразилії, Азербайджана, Грузії та України. Ми зустрічаємось у червні в новому просторі Galerie Poggi – він розташувався по інший бік будівлі від попередньої локації. У білих стінах приміщення, яке раніше було супермаркетом, натрапляю на олійний автопортрет Нікіти Кадана із заплющеними очима. "Незрозуміло, чи він помер, чи спить", – коментує галерист, немов наголошує на притаманному роботам художника дуалізмі.

Поггі познайомився з Каданом у 2018 році за рекомендації азербайджанського митця Бабі Бадалова. Згодом, отримавши карт-бланш від галереї, Нікіта поруч із роботами Бадалова представив малюнки вугіллям із серій "Зауваження про архіви" та "Погром", присвячені темам памʼяті та історичної травми. Питаю Поггі, як за час їхньої співпраці змінився митець і його мистецтво. "Він викликає більший резонанс, але лишився таким самим тонким, делікатним і радикальним художником".

На початку повномасштабного вторгнення Жером присвятив Кадану стенд на ярмарку Art Basel у Маямі: показав нові роботи художника. Поверх зображень неба та зораних полів вугіллям на папері виведено слова "Діти" та "Люди" – як написи на парканах, якими тоді українські цивільні намагалися врятуватися від російських військових. "Це був єдиний випадок у моїй карʼєрі, коли відвідувачі плакали біля стенду", – згадує Поггі.

У 2025 році довелося відстоювати право показувати Кадана на ярмарку Art Basel у Парижі – організатори побоювалися політичних конотацій у творах українського митця. Центральне місце на стенді, організованому у співпраці з Voloshyn Gallery, посів масштабний малюнок вугіллям "Щекавиця" – зображення апокаліптичної оргії на київській горі.

Жером вперше потрапив до Києва взимку 1998 року. З тієї короткої подорожі він памʼятає лише сутінкове місто та місцеву гей-вечірку. Вдруге відвідав столицю майже 30 років по тому – торік у березні приїхав на відкриття персональної виставки Кадана "Сирена Серп Супутник" в Національному художньому музеї України. "Нікіта стає голосом країни, але лишається митцем, а не ідеологом, – окреслює Поггі роль художника. – Він досі діє й говорить з інтелектом серця та тіла. Це лібідозне мистецтво; зазвичай про війну міркують у контексті смерті. У його роботах є сексуальна енергія, повʼязана з інстинктом виживання".

У Києві Поггі також завітав до студії Романа Хімея та Яреми Малащука. Два роки тому на виставці PinchukArtCentre у Венеції Поггі побачив їхню відеороботу "Ви не маєте цього бачити" – у кадрі сплять діти, викрадені Росією та повернені додому. Сьогодні він представляє дует на міжнародній артсцені. У жовтні 2025 року в межах спеціальної української програми галерист показав паризькій публіці їхню програмну роботу "Присвячується молоді всього світу" – диптих із відеоматеріалу, відзнятого на столичних рейвах до початку та під час великої війни: про київську молодь, плинність часу та неможливість втечі від воєнного досвіду. Зараз команда Жерома веде перемовини з мистецькими інституціями Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Канади та Франції щодо придбання творів дуету.

На початку року, у лютому, Поггі опинився у Львові, де Кадан курував виставку сучасних українських митців в артцентрі Jam Factory. Там він завітав до студії художниці Дани Кавеліної. Її твори галерист одразу вирішив показати в Парижі. Одна із запланованих до експозиції робіт – анімаційна лялькова стрічка "Сіра земля" про зустріч військового, який тікає з полону, та корови, яка рятується від неминучого фіналу на скотобійні. Цей екзистенційний витвір Кавеліна представила цьогоріч на Київській бієнале в Берліні.

"Вони ніколи не жаліються й не чекають співчуття. Вони творять мистецтво, яке допомагає їм встояти, – і це великий урок для всіх нас".

"Наша місія – зробити так, щоб мистецтво опинилося в місцях, де воно матиме вагу і де про нього належно дбатимуть. У цьому сенсі я лише посередник". Про художників, якими опікується, Поггі додає: "Вони ніколи не жаліються й не чекають співчуття. Вони творять мистецтво, яке допомагає їм встояти, – і це великий урок для всіх нас".

Питаю, чи чує світ українських митців і чи розуміє, про що вони сьогодні говорять. "Часто вони рухаються перпендикулярно траєкторії інших. У їхніх роботах відчутні гідність, протистояння обставинам, а також напруга, втілена у формі, – відповідає Жером. – Це мистецтво винахідливе, авангардне – і вкрай необхідне".

Текст: Веня Брикалін