Балістичні ракети в Києві помітили вже під час удару. Чому так могло статися?

Увечері 12 жовтня кияни почули вибухи ще до оголошення повітряної тривоги. Повітряні сили підтвердили, що Росія завдала ударів шістьма балістичними ракетами по кількох районах Києва о 22:10, при цьому радіолокаційні засоби виявили їх безпосередньо під час атаки.

«Інформації щодо пусків з території противника не поступало. Причини встановлюються», — зазначили у Повітряних силах.

Міський голова Віталій Кличко повідомив про влучання ракети в обʼєкт транспортної інфраструктури у Дніпровському районі та влучання ракети в чотириповерхову складську будівлю у Деснянському районі.

У мережі поширюється припущення, що парнери нібито припинили передавати Україні розвідувальні дані. Напередодні Financial Times писало, що Адміністрація президента США вимагає від Києва припинити атаки на російські нафтопереробні заводи і погрожує зупинити закупівлю зброї й обмін розвідданими. 9 жовтня Дональд Трамп оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання тисяч тонн дизельного пального з Росії.

«Друзі, це вже не вперше, коли запуск С-400 не фіксується розвідувальними службами наших партнерів. Є певні нюанси. Не варто робити висновки передчасно», — прокоментував фахівець із радіозв’язку і радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов.

У липні військовий оглядач Олексій Гетьман пояснював, що річ у специфіці ракети С-400 — її можна зафіксувати лише через 20-30 секунд після старту.

«Про запуск ракет по Україні ми дізнаємося завдяки космічній розвідці наших партнерів, насамперед США. Але ракету С-400 можна зафіксувати лише через 20-30 секунд після старту. Ще 20-30 секунд іде на передачу інформації та реакцію. За цей час ракета вже пролітає значну частину свого маршруту», — казав експерт.

С-400 летить набагато нижче, ніж балістична ракета «Іскандер-М»: приблизно на висоті від одного до десяти кілометрів. Саме тому «Іскандер-М» супутникові системи партнерів можуть виявити практично одразу після запуску, а С-400 — ні.