7 найцікавіших виставок листопада у Києві

У найхолоднішій місяць осені саме час завітати у столичні музеї та галереї, які приготували багато цікавого: від виставки художника-нонконформіста Віктора Григорова до сучасної фотографії в Dymchuk Gallery.

"Віктор Григоров. Життя"

3 листопада – лютий 2027, Київська картинна галерея

Виставка одного з найцікавіших українських художників нонконформістів Віктора Григорова.

Художник-нонконформіст і успішний митець, який утілював масштабні державні замовлення. Студент-"формаліст", якого ледь не виключили з Художнього інституту, й автор монументальної флорентійської мозаїки в музеї Леніна. Уродженець села Семенівка, що на Мелітопольщині, й один із перших українців, хто вийшов на європейську мистецьку сцену після відновлення незалежності. Оздоблювач Михайлівського Золотоверхого собору й творець розкішних ню. Все це Віктор Григоров.

Серед представлених на виставці робіт – рідкісні ранні твори майстра, зокрема, індустріальні сюжети, заполярні краєвиди, ескізи до монументальних проєктів, як-от рельєфів "Дотик дня і ночі" (готель "Чорне море", Одеса, 1972), вітража та гобеленів для готелю "Інтурист" у Києві (нині President Hotel Kyiv, 1989). Але найбільшу частину експозиції становлять роботи в жанрі ню. Його жінки інколи пишні, інколи світлі та невагомі, мов ангели. Утім, на стилізованих портретах тілесність ніколи не домінує, а лише підкреслює вираження абстрактних невловимих ідей художника. Оголеність на картинах Григорова виступає радше метафорою. У фемінних образах митець досліджує природу чуттєвості, божественне й земне, цнотливе й сексуальне.

"Спільна сцена"

З 4 листопада, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Instagram

The Theater Museum in Kyiv (@thetheatermuseum_kyiv)

"Спільна сцена" представляє роботи роботи знакових українських сценографів. В експозиції представлені рідкісні фото з музейної колекції та десятки оригінальних творів художників театру різних періодів ХХ століття. Від сміливих пошуків доби авангарду, наступних років цензури й тотального соцреалізму, до нової хвилі українського національного пробудження наприкінці 80-х початку 90-х.

Проєкт фокусується на дослідженні й популяризації українських сценографів єврейського походження. Марко Епштейн, Нісон Шифрін, Матвій Драк, Михайло Френкель, Михайло Глейзер, Віктор Гукайло. Крім того в експозиції будуть представлені й роботи знакових українських сценографів їхнього кола спілкування, таких як Вадим Меллер та Данило Лідер. Одним з центральних експонатів виставки стане ляльковий вертеп, створений мисткинею Іриною Уваровою для проєкту Шарля Фоєрберга в 1990-х роках.

"ток-ток, тук-тук, тик-тик"

З 5 по 15 листопада, thesteinstudio

Instagram

thesteinstudio (@thesteinstudio)

Концепція виставки відштовхується від поняття "Політика сьогодні носить характер брейнроту". Куратори Андрій Борутя та Оксана Чорноброва мркують про те, що нині політики, як в Україні, так і у всьому світі, будують свою публічну присутність та діяльність, підкоряючись логіці розваги, максимізації лайків та переглядів." Серед невпинних потоків контенту виграє той, хто здатен сформувати яскравий та влучний образ, що буде віральним у мемах і ТikTok трендах". Так проєкт досліджує постійний взаємобмін між фізичною реальністю та подієвістю, і образами, що формуються і поширюються в мережі. Водночас "ток-ток, тук-тук, тик-тик" розглядає сучасного громадянина, як того чия суб’єктність передовсім реалізується через споживання та продукування контенту.

Виставка "К+Д"

5 листопада, The Naked Room

Instagram

The Naked Room (@thenakedroomkyiv)

Cпільна виставка Катерини Шовкопляс і Даші Супер "К+Д". До експозиції увійшли живописні роботи, керамічні об’єкти та медіатвори, у яких художниці досліджують поняття ідентичності та можливість контролювати уявлення про неї. Даша Супер конструює власний образ, звертаючись до референсів популярної культури — впізнаваних, уніфікованих, банальних символів. Роботи Катерини Шовкопляс, натомість, деконструюють образ. Прагнення до контролю, притаманне обом підходам, надає виставці рис боді-горору.

"Ми підходили до виставки як до створення міфу. Зробили фотографію, де ми з Дашею разом надуваємо жуйку. Мені здається, вона добре ілюструє цю ідею: наші практики — це створення міфології, і сама виставка теж стає окремим міфом", — розповідає Катерина. "Фотографії, зроблені спільно з Дашею та Катею, задумані як функціональні, рекламні зображення, центральною темою яких є експлуатація поняття "любов" у візуальній рекламі", — додає фотограф Данило Павлій.

Поп-ап виставка Жанни Кадирової

До 10 листопада, книгарня "Збірка", галерея "без назви"

В жовтні в київсбкій книгарні "Збірка" презентували першу монографію, присвячену всесвітньо відомій українській художниці Жанні Кадировій, знаній за проєктами "Паляниця" і "Гарантії безпеки", що представляв Україну на 61-й Венеційській бієнале. Книга упорядкована кураторами Бйорном Гельдхофом і Крістофом Платц-Ґаллусом. Видання пропонує різні критичні погляди на практику художниці — тексти авторів переплітаються з авторськими коментарями Жанни Кадирової до її нових та минулих робіт, сповненими характерного для художниці іронічного гумору та проникливості.

Книга стала символічним продовженням довготривалої співпраці художниці з PinchukArtCentre. В межах презентації книги в "Збірці" демонструють одну з робіт Жанни Кадирової.

Виставка фіналістів/-ок MYPH PHOTOGRAPHY PRIZE III

До 29 листопада

Dymchuk Gallery представляє виставку фіналістів і фіналісток MYPH PHOTOGRAPHY PRIZE III – конкурсу для фотографів і фотографок з України. Серед 500 учасників було обрано 10 фіналістів: Анастасія Антоненко, Андрій Касянчук, Валерія Кошерієва, Вероніка Моль, Віталій Герасименко, Ірина Кабиш, Макс Мокрицький, Маргарита Фаль, Олександр Попенко.

Конкурс ініціювала MYPH — школа концептуальної та арт-фотографії, заснована 2018 року фотографом Сергієм Мельниченком.

"Боротися < Піклуватися < Грати < Поєднувати"

До 29 листопада, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

Виставка нідерландської мисткині Марйо ван Шайк.

Марйо ван Шайк — художниця, дизайнерка, кураторка й дослідниця, яка живе в Амстердамі та Києві. Буденні заняття прядінням, шиттям і вишиванням у її практиці стають способом фіксувати пам’ять, втілювати емоції та розповідати історії. Для створення робіт мисткиня працює з необробленою вовною голландських овець, поєднуючи її з іншими природними матеріалами, зокрема коноплями та біобарвниками. Марйо активно осмислює природну й матеріальну спадщину різних регіонів України, делікатно інтегрує історії воєнного часу в художні, дослідницькі та соціальні проєкти.

Виставка "БОРОТИСЯ < ПІКЛУВАТИСЯ < ГРАТИ < ПОЄДНУВАТИ" тісно пов’язана з Музеєм Ханенків. Текстильні шпалери історичних інтер’єрів, що стали особливо помітними після убезпечення колекції, надихнули Марйо на створення кількох нових робіт спеціально для цього проєкту.