У Дуди проблеми: Яке попередження Польщі надіслала Європа

Суть цих норм наступна.

Судді польського Верховного суду виходитимуть тепер на пенсію не після 70, а після 65 років.

Але – не всі.

Ті, хто напише до президента Польщі відповідне клопотання, можуть на посаді і залишитись.

А от вдовольняти це клопотання чи ні – то вже вирішуватиме президент Польщі на власний розсуд.

Його рішення перегляду не підлягає.

Що відкриває істотний простір для зловживань і маніпуляцій з боку виконавчої влади, якій фактично підпорядковують судову.

Якщо зважити на той факт, що із 73 членів польського Верховного суду під дію нової норми підпадає 27 – це, вочевидь, означає, що чинний президент Анджей Дуда, який є членом "Права і справедливості", має всі шанси забезпечити собі гарантовану лояльність третини Верховного суду.

Вкупі з іншими елементами польської судової реформи, зокрема, правом міністра юстиції право призначати і звільняти голів у судах загальної юрисдикції, та правом парламенту призначити 15 з 25 членів національної судової ради, яка може призначати суддів, все це виглядає як спроба повного підпорядкування судової влади.

Власне, про те, що нові закони Польщі "підривають принцип незалежності судової влади", заявили і у Європейській комісії.

Тим часом у Польщі вже почався процес заміни суддів Верховного суду у відповідності до нового законодавства.

Вчорашні дії Європейської комісії наразі є нічим іншим, як попередженням.

У польської влади є місяць, щоб відповісти на претензії.

Після чого країні будуть надіслані "нагадування", і тільки цього справа піде до суду.

Втім, той факт, що виступаючи учора в Сеймі, міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що Польща доводитиме свою рацію у суді, надій на те, що все вирішиться за наданий місяць, практично немає.

Справа йде до повномасштабного судового конфлікту.

Який, скоріше за все, буде сильно розтягнутим у часі (такою вже є специфіка європейського судочинства) – але завершиться неминучою поразкою Варшави.

Після чого правлячій коаліції правих популістів доведеться або відступати – або ставати в ображену позицію і заявляти про "судову помсту за відмову приймати мігрантів" чи ліпити якийсь інший подібний пропагандистський шлях.

В кінці якого будуть як санкції, так і обнулянне дотації із європейського бюджету, які, поряд ізнедорогою українською робочою силою, і стали драйверами економічного зростання у Польщі.

Насправді, жодна зі сторін не хоче ескалації конфлікту.

У Брюсселю, Берліну і Парижу цілком достатньо проблем із торговою війною зі США, документальним оформленням Брексіту та вибриками Італії, яка За таких умов починати масштабну судову тяганину з Польщею у європейських центрів впливу немає ні часу, ні бажання.

Але й стерпіти перетворення одного із членів ЄС на якийсь аналог авторитарної Туреччини чи Росії вони також не можуть.

Тому все, що потрібно зробити Варшаві – це бодай трохи привести свою чудову судову реформу у якусь подобу відповідності до принципу розподілу влад, і у Брюсселі охоче закриють очі на чисельні дрібні огріхи польського законодавства.

Але для цього правлячим польським правим популістам доведеться переступити через гонор і визнати власну помилку.

Що для них, схоже, буде вельми непросто.