Ідол Гарві Вайнштейн: Як зруйнувати чуже життя і розбагатіти

Флешмоб #Me.

Too починався з низки обвинувачень і суперечок в соцмережах з загальним лейтмотивом "Піди доведи".

Здавалося, в історіях багаторічної давності, особливо, будуарних, протиречивих, без явних слідів насильства, розібратися важко.

У більшості випадків маємо слово самоназваної жертви проти слова названого нею ж аб'юзера.

Але з часом словом нібито жертв стало аксіомою.

Так, після звинувачень кількох молодих хлопців у сексуальних домаганнях Кевін Спейсі поплатився роботою у "Картковому будиночку" і не тільки.

Замість законного суду стався самосуд, але прибічників демократії це не збентежило.

Спільнота здебільшого захлиналася радістю, адже "негідника" покарано.

До того ж, без жодних юридичних зволікань, які виникли б під час розслідування.

Історія з харасментом набула колосальних масштабів.

Головному кривднику жінок, голлівудському продюсеру Гарві Вайнштейну загрожує пожиттєве.

Продюсера звинувачують у зґвалтуванні, примусі до статевого акту і двох випадках "хижацького сексуального насильства", пише CNN .

І здавалося б, правова система в усьому розбереться і покарає, якщо винен..

Але з новим трендом американці прощатися не збираються.

Тема харасменту спливає на кожному престижному кінофестивалі: зокрема, гості "Золотого глобусу" вдягнулися у чорне на знак протесту проти домагань.

А університети Йелю та Стенфорду збирають симпозіум, щоб розробити засоби боротьби.

Логічно, що на гарячій темі легко заробити.

Наприклад, футболку з хештегом #Me.

Too можна придбати в Інтернеті за $17 - 30.

Але це, звісно, іграшки.

Вистачає і серйозніших проектів.

Так, в Голлівуді про Вайнштейна готуються знімати кіно.

За сценарій взявся режисер Брайан де Пальма.

Причому, планується не соціальна драма, а фільм жахів.

Так і бачиться продюсер в образі Фредді Крюгера нашого часу.

Користувачам пропонувалося розповідати про випадки домагань у рекламному бізнесі.

Пости оприлюднювали на одну добу, а потім видаляли.

Таким чином стали відомі імена 17 топ-менеджерів, які нібито домагалися своїх колег.

Більшість з цих керівників звільнили.

Якщо компанія зволікала з рішенням, в акаунті з'являвся черговий пост: "Цей чоловік - сексуальний хижак, тож чому він досі на вас працює?".

Звільнення спіткало і головного креатора одного з офісів рекламної компанії Crispin Porter & Bogusky Ральфа Вотсона, пише The New York Times .

Втім, 50-річний рекламіст обурився таким свавіллям і подав на свою колишню контору, а заодно і на засновників акаунту, чиї імена наразі невідомі.

Сторінку видалили, натомість створили клон, у якого лише близько 1 тис.

Потенційні прибутки за такої кількості читачі смішні, але можливості тут значно ширші - наприклад, публікація імен "хижаків" за чималі гроші.

І якщо йдеться про позиції топів із зарплатою у сотні тисяч доларів, за усунення конкурентів можуть заплатити немало.

Наведений приклад не єдиний.

Наприклад, журналістка Мойра Донеган свого часу запустила у мережу список "поганих чоловіків" у сфері медіа.

Зазначила: інформація неперевірена і призначена для журналісток, які йдуть працювати в те чи інше ЗМІ.

"Цей документ - лише зібрання звинувачень і чуток.

Сприймайте усе критично", - йшлося в передмові до документу.

Втім, пом'якшення умовне.

Адже під час трендових чи то священих війн сумніватися не прийнято.