Пролонгація хламу: Що дасть Україні модернізація старих МіГ-29

Фото – ЕРА.

У перший день серпня українську інтернет-спільноту збурила новина про те, що Збройні сили України підсилились модернізованими літаками-винищувачами МіГ-29МУ1.

На перший погляд, звістка й справді звучить та виглядає досить ефектно, навіть попри те, що передано на озброєння було лише два літака.

Depo.

ua спробував розібратись: що це за літаки такі і звідки вони взялися?.

Взагалі, як відомо: винищувач МіГ-29 разом із Су-27 є основними бойовими літаками Повітряних Сил України.

Нарікань на їх роботу в українських військових льотчиків ніколи не було, однак ресурс цих бойових машин також не безмежний.

Тим більше, що майже всі вони дістались Україні у спадок від СРСР.

Тому, ще у 2001-му році фахівці Національної академії оборони України та Наукового центру Військово-Повітряних Сил України запропонували розглянути можливість модернізації наявних винищувачів МіГ-29 і розробити програму їх модернізації з урахуванням досвіду застосування бойової авіації у військових конфліктах 1990-х років.

Вже тоді було зрозуміло, що розроблені у брежнєвські часи і взяті на озброєння у далекому 1982-му році винищувачі МіГ-29 серйозно відставали у радіолокаційному і навігаційному аспектах.

Саме їх і повинен був привести у відповідність до вимог часу Львівський державний авіаційно-ремонтний завод, заодно поодовживши термін експлуатації цих літаків.

Зокрема, модернізація літаків МіГ-29 дозволила продовжити термін їх служби до 35-40 років з моменту випуску, а двигунів – до 20 років, що забезпечило можливість експлуатації модернізованих літаків ще на 15-16 років.

Також була модернізована радіо-локаційна станція (РЛС) у напрямку збільшення дальності виявлення і супроводу цілі за рахунок поновлення елементної бази, а також інтегровано в бортовий радіонавігаційний комплекс систему супутникової навігації.

Перший модернізований літак МіГ-29МУ1 було передано на озброєння в ЗСУ в грудні 2009-го року, а у вересні 2012-го року було оголошено, що у складі українських ВПС знаходиться вже чотири МіГ-29МУ1.

При цьому, сама модифікація МіГ-29МУ1 є проміжним етапом модернізації МіГ-29 до перспективного варіанту МіГ-29МУ2, яку ВПС на початок 2019-го року очікують на випробування.

Фото – ЕРА.

Вчора додалося ще два.

Всього ж, станом на 2017-й рік, Україна мала на озброєнні 37 літаків МіГ-29.

Тобто, "сировини" для модернізації – більш ніж достатньо.

Однак, тут варто задуматись над тим, чи є сенс продовжувати цим займатись, особливо в контексті прискореної інтеграції України в НАТО, де на озброєнні перебувають переважно американські винищувачі F-15 і F-16.

То чи не варто ВПС України вже зараз почати перехід на світові стандарти?.

Тим більше, що американці давно розробили для своїх військових союзників схему, яка влаштовує всіх: США надає кредити на вигідних умовах або цільову фінансову допомогу, за умови, що ці кошти будуть витрачені на закупівлю озброєння американського виробництва.

У підсумку промисловість США має постійні замовлення, а країни-партнери отримують високоякісне сучасне озброєння.

Нещодавно цим шляхом пішла Словаччина, придбавши 14 винищувачів F-16 американського виробництва, щоб замінити ними застарілі російські МіГ-29 .

"На основі ретельного аналізу ми вибрали найкраще рішення, тому що вони (F-16) є одними з головних сучасних машин з точки зору ціни, якості та можливостей, а також того, що ми можемо дозволити собі, як країна", – пояснив такий крок міністр оборони Петер Гайдош.

Раніше аналогічний шлях пройшов Ізраїль, ВПС якого свого часу використовували радянські МіГ-29, але потім повністю перейшли на більш ефективні F-15 і F-16 і зараз мають одну з найбільш грізних військових авіацій у світі.

Хоча, далеко не всі члени НАТО перейшли на F-ки.

Зокрема, Польща досі має на озброєнні 32 літаки МіГ-29.

Та й та ж Словаччина, будучи членом НАТО, лише на 14-му році свого членства наважилась на такий крок.

Адже процес переходу на новий тип літаків досить тривалий – Словаччина підписала договір на поставку 14 винищувачів F-16 на початку липня 2018-го року, а останній літак з цієї партії отримає аж у 2023-му році.

І тут вступає в дію правило: "Раніше почнеш – раніше закінчиш", яке чомусь ігнорують українське військове головнокомандування.

Адже у нас цей процес ще навіть не розпочато.

Більше того, є всі підстави думати, що Україна пішла іншим шляхом: замість закупівлі нових сучасних винищувачів, ми робимо ставку на модернізації старих і майже спрацьованих літаків з радянського минулого.

Водночас очевидним є те, що робиться це не від хорошого життя, адже не секрет, що у порівнянні з сухопутними силами і військово-морським флотом, бойова авіація поки що розвивається за залишковим принципом.

Тому, як би нам всім не хотілося радикальних змін на краще, а Україна наразі змушена для своїх ВПС модернізувати наявний "металобрухт", щоб якось дотягнути до кращих часів – коли зможе собі дозволити купувати нові літаки.