Серпневі санкції: Чому у США вирішили добити російську економіку

Ще тиждень тому здавалося, що не тільки головною, але, по суті, і єдиною рушійною силою антиросійських санкцій у США є Конгрес.

Саме там група сенаторів від обох партій звинувачувала Росію у "продовженні втручання в американські вибори, згубному впливі в Сирії, агресії в Криму" – і пропонувала вчинити масу цікавих речей – ввести персональні санкції щодо російських "політичних діячів, олігархів і членів їх сімей", провести розслідування стосовно особистих статків Володимира Путіна, заблокувати транзакції за новим держборгом Росії, та заборонити американським компаніям брати участь у нафтодобувних проектах в Росії.

Але вчора до конгресових санкцій несподівано й масштабно долучилась і виконавча влада.

прийшли до висновку, що уряд Росії використовував хімічну або біологічну зброю, порушуючи міжнародне право," - заявила представник Держдепартаменту США Хізер Нойєт.

А згідно з законом США від 1991 року про ліквідацію хімічної і біологічної зброї країни, які його порушують, повинні бути покарані жорсткими санкціями.

За 27 років існування цього юридичного акту на практиці він застосовувався двічі – проти КНДР, спецслужби якої отруїли брата Кім Чен Ина нервово-паралітичним газом, та проти Сирії, урядові війська якої застосовували хімічну зброю проти цивільного населення.

Путінська Росія нарешті опинилась у належній компанії.

Перша, більш легка хвиля антиросійських санкцій набуде чинності 22 серпня, після публікації в офіційному реєстрі уряду США.

У цій хвилі буде заборонено видавати ліцензії на експорт до Росії товарів, що стосуються національної безпеки.

"Історично близько половини комерційних ліцензій на торгівлю з Росією стосувалися товарів національної безпеки.

Авіадвигуни, електронні компоненти, засоби виробництва", - додала представник Держдепартаменту.

Прозоро натякнувши, що на тому історія закінчується.

Якщо впродовж наступних трьох місяців Москва надасть переконливі докази, що не використовуватиме більше хімічну зброю – дозволить, зокрема, міжнародним спостерігачам проінспектувати склади, а також контролювати процес знищення усіх наукових і промислових потужностей, що використовувались у виробництві хімічної зброї, та надасть можливість здійснювати подібні інспекції регулярно – то тим усе й може скінчитись.

Втім, уявити, що Володимир Путін погодиться на таке "публічне приниження", чомусь нікому не вдається.

Тому майже неминучою видається друга хвиля "держдепівських" санкцій, яка буде прийнята за 90 днів.

В її рамках виконавча влада США зобов'язана знизити рівень дипломатичних відносин з Росією, майже повністю припинити з нею торгівлю і заборонити "Аерофлоту" літати в США.

Як пояснила Нойєрт, санкції, про які йдеться, визначаються не Держдепом і Конгресом.

Вони є виконанням чинного закону, а тому – обов'язкові.

При тому всі ці заходи жодним чином не відміняють конгресової санкційної ініціативи.

"Акт щодо захисту американської безпеки від агресії Кремля 2018", DASKAA, в разі прийняття створить загрозу як для всіх без винятку великих російських енергопроектів за кордоном, так і для нових інвестицій в нафтову галузь в РФ.

Санкції будуть застосовуватися для проектів, вартість яких перевищує $250 млн.

При цьому поняття "енергопроект" в законопроекті не розкрито, що дає можливість трактувати його достатньо широко.

Тому під санкції ризикують потрапити не тільки компанії, що інвестують в будівництво "Північного потоку – 2", але й ті, хто займається геологічною розвідкою в Росії, чи, як то роблять чимало угорських, в тому числі – й державних компанії, беруть участь в проекті будівництва Росатомом нових реакторів на АЕС у Пакші.

Під ударом можуть опинитись всі, хто інвестує у виробництво сонячних панелей чи літієвих батарейок, котлів для російських ТЕС чи підшипників для російських ГЕС.

Чому політичні едіти США вирішили нанести цей санкційний удар саме зараз? Приводів – цілком достатньо.

Серед них – бажання раз і назавжди провести жирну червону лінію під спробами переговорів Дональда Трампа з Володимиром Путіним.

І натякнути Кремлю, що спроба встромити носа в проміжні вибори до Конгресу може закінчитися для путінського режиму фатально.

А також десята річниця російсько-грузинської війни.

Проігнорувавши яку, Вашингтон дав зелене світло всьому, що трапилося потім.

Стертим з лиця землі сирійським містам і вкраденому Криму, бойовій хімічній зброї в сонному британському містечку і безконечній війні на Донбасі.

Але серед цих політичних, дипломатичних і навіть символічних приводів є іще один.

І, можливо, найпотужніший.

Полягає він в тому, що в Росії з'явились перші ростки незадоволення владою.

Все-таки готовність третини росіян вийти на акції протесту – хай поки що не політичного, а економічного, можна розглядати як результат попереднього санаційного впливу.

А якщо санкції працюють, але недостатньо ефективно – їх варто посилювати.

До кінця.

До перемоги.