Фінал справи Манафорта: Чи допоможе успіх американських слідчих їхнім українським колегам

Колегія з 12 присяжних в федеральному суді в Олександрії, штат Вірджинія, визнала політтехнолога і екс-голову виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта винним у 8 пунктах з 18, в яких його звинувачували.

На думку присяжних, Манафорт винен за двома пунктами стосовно банківського шахрайства, за п'ятьма – щодо ухиляння від сплати податків і по одному пункту – щодо ухиляння від декларування іноземних рахунків.

Суд вважає, що Манафорт не сплатив податки щонайменше з 15 мільйонів доларів, які він отримав за лобіювання інтересів екс-президента України Віктора Януковича і його Партії регіонів.

Вирок, а також розмір покарання невдовзі визначить суддя.

За схваленими присяжними пунктами звинувачення, політтехнологу загрожує 80 років, хоча опитані західними ЗМІ експерти прогнозують, що термін ув'язнення буде помітно меншим – десь між 7 і 15 роками.

Що для 69-літнього Манафорта теж не так-то й мало.

Сам політтехнолог винним себе не визнав.

Але подальша стратегія його захисту, за словами адвокатів, наразі перебуває "в процесі розробки".

Жоден пункт звинувачень стосовно Манафорт не має стосунку до втручання у вибори в США з боку Росії, чи до співпраці Манафорт з Дональдом Трампом.

Що, втім, не завадило останньому назвати вирок своєму екс-керівнику штабу "ганьбою".

Втім, думка Дональда Трампа щодо цього навряд чи сильно вплине на вирок який винесе суддя.

Та й самому американському президенту зараз, напевно, цікавішим є не процес над Манафортом, де він не фігурує навіть як свідок, а слідство над колишнім адвокатом Трампа Майклом Коеном, який під присягою заявив, що вчинив порушення закону про фінансування президентських кампаній за прямою вказівкою Трампа.

Тому фінал спави Манафорта можна розглядати як тріумф американського правосуддя над талановитим, високооплачуваним, але не надто чистоплотним у веденні бізнесу лобістом.

Але цей фінал викликає закономірне запитання.

Якщо американському слідству та судочинству вдалося розслідувати й переконливо довести вину Манафорта, який отримував гроші із України та відмивав їх при цьому через офшорки – то чому люди, які платили Манафортові, дотепер перебувають на свободі? Невже ані в джерелах фінансування для американського піар-технолога, ані в способах передачі коштів для його діяльності не було жодного порушення українського законодавства?.

І зараз, коли в матеріалах слідства над Манафортом, вочевидь, є точні суми, які "заходили" на рахунки його офшорок із України, і точні прізвища людей, які їх "заводили" – невже і цього українській Генеральній прокуратурі буде недостатньо для того, щоби довести до суду – і до вироку – українських контрагентів Манафорта.

Справа якого мала би рикошетом вдарити і по його українських клієнтах.

Якщо, звичайно, цьому рикошету посприяє Генпрокуратура.

Яка в 2017 році ніби й проявляла інтерес до інформації Манафорта, просячи про його допит – щоправда, у якості свідка – у справі про передачу більш ніж мільйона доларів бюджетних грошей Олександром Лавриновичем нью-йоркській юридичній компанії Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom – але якось так і не зуміла домовитись з американськими колегами щодо цього допиту.

Будемо надіятись що зараз, після завершення слідства у справі Манафорта, співробітництво американських та українських правоохоронців піде веселіше – і перекриє більше цікавих епізодів вельми плідної співпраці між Партією Регіонів та вашингтонськими й нью-йоркськими лобістами.

Бо наразі порівняння успіхів американських та українських слідчих у справі боротьби з корупцією серед політичних лобістів та високо посадовців чомусь виглядаєє зовсім не на користь останніх.