"UA:Перший" без грошей: Чи потрібне взагалі українцям "суспільне"

Новиною поділився у Facebook голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія.

"Сьогодні вранці державний концерн РРТ відключив мовлення UA:Перший (за борги держави державі)" - написав медійник.

Ще з 18 червня концерн призупинив аналогу трансляцію телеканалу з 6 ранку до 18 вечора у Білопіллі, Вінниці, Дніпрі, Ізюмі, Києві, Ковелі, Одесі, Тернополі, Чернігові.

Тоді пояснили, у цих містах затратні передавачі, через які концерн і сам влазить у борги перед енергопостачальниками.

Навіть після припинення трансляції справи у Концерну радіомовлення залишилися кепськими - його об'єкти все ще можуть відключити від електромережі.

Тож наступним кроком стало відключення "UA: Перший".

"Національна суспільна телерадіокомпанія України розуміє цей вимушений крок з боку Концерну РРТ і, на жаль, не має жодної фінансової можливості виконати свої зобов'язання та оплатити послуги транлсяції", - написала у соцмережі PR-директор "Суспільного" Вікторія Сидоренко.

Борг НСТУ перед Концерном РРТ наразі складає 69,4 млн грн.

У Держбюджеті на поточний рік на фінансову підтримку НСТУ закладено 776 млн грн.

При цьому згідно з законом сума має становити не менше 0,2 % видатків фонду держбюджету України за попередній рік, а саме - 1,54 млрд грн.

Тривожні дзвіночки надходили ще у березні цього року.

Про ймовірні проблеми писали десятки ЗМІ.

"Внаслідок такого фінансування НСТУ буде змушена вже у квітні зупинити трансляцію всіх без винятку аналогових передавачів, а також значної кількості цифрових і супутникових.

Щодо виробництва контенту, то тепер це навіть не 3%, а 0,45% на виробництво власного продукту", - констатував ранньою весною Аласанія.

Між тим фінансування суспільного мовлення - наріжний камінь не лише в Україні.

Зокрема, минулого року у Раді Європи констатували, що суспільне телебачення під загрозою у багатьох країнах.

І саме недофінансування є головним чинником небезпеки.

Для прикладу, у Греції у 2013-му суспільний мовник вирішили просто закрити, бо ж грошей на його утримання не було.

Щоправда, у 2015-му компанія запрацювала знову.

Здебільшого, гроші з бюджету доповнюються коштами рекламодавців та спеціальним збором з населення.

Зокрема, 70% витрат BBC компенсується саме суспільними внесками.

Рекордсменами з витрат на ТБ є швейцарці.

Вони виділяють з власної кишені близько 430 євро на рік, утримуючи сім телеканалів і 18 радіостанцій.

Збори на телебачення є і у Польщі.

Щоправда, сума тут скромніша - близько 60 євро на рік.

Українці ж за незалежне суспільне медіа платити неготові.

Так, виділити невеличку суму за різними дослідженнями могли б 9 - 29% наших співвітчизників.

Піднімати ж цей показник варто не лише підвищенням рівня життя, але і якісним контентом та бездоганною репутацією.

З останнім у Суспільного наразі скрутно, адже навколо проекту розгоряється чимало скандалів.

Наприклад, не так давно в Аласанію полетіло віртуальне каміння за небажання показат и в прямому ефірі Хресну ходу УПЦ КП та УАПЦ.

Очільник компанії пояснив, мовляв, Україна є світською державою.

І наголосили, що у знаковості ході не відмовиш.

Резонансу наробив і скандал між Аласанією і журналістом Андрієм Болукном.

Редактор сайту Leopolis.

news звинуватив керівника "Суспільного" у систематичних погрозах.

Раніше Болкун на своїй сторінці у Facebook повідомив, що "Суспільне" виплатило одному зі своїх співробітників Дмитру Грузинському 31,7 млн гривень.

Саме таку суму медійник побачив у декларації функціонера.

Втім, виявилося, що пан Грузинським помилився у заповненні документів.

Болкун обурювався, мовляв, тепер йому погрожують через журналістську роботу, при тому, що помилки припустився не він.

Більш глобальний скандал спалахнув у березні, коли в ефірі "Суспільного" з'явилася карта України без Криму.

Щоправда, керівництво у позу не ставало, а швиденько вибачилося.

Влітку кілька журналістів виступили з вимогою звільнити Аласанію з його посади.

Йому закидали закриття воєнних програм, "знищення" програм про мистецтво і "розвалення" регіональних телерадіокомпаній.

Також керівника звинуватили у причетності до корупційних скандалів та введення цензури.

Аласанія у відповідь натякнув, що звільнені за непрофесіоналізм співробітники керуються особистими мотивами, а виявляти корупційні схеми - справа силовиків.

Звісно, ексцеси трапляються в роботі будь-якої структури - особливо державної і відносно нової.

Втім, аби люди лояльно сприйняли введення нового податку, потрібна і справді бездоганна репутація.

Адже, наприклад, BBC регулярно звітує про витрати, які корпорація відшкодувала гендиректору та членам тресту.

Глядачі, що водночас є інвесторами, знають, куди їздили співробіники каналу, і скільки не це витратили.

Та й без цього стандарти BBC давно вважають нормами об'єктивної і професійної журналістики.

Про "UA:Перший" цього поки що не скажеш.