Замах на активіста Михайлика: Чому грузинський слід поставлять під сумнів

Як повідомляє "Думская", одеська поліція затримала трьох підозрюваних у справі про замах на активіста Олега Михайлика.

Його намагалися вбити 22-го вересня.

Всі підозрювані – грузини.

В одного з них вилучили револьвер, з якого ймовірно стріляли в Михайлика.

На місце виїхав консул Грузії.

Подробиць поки небагато, проте вже зараз очевидними є дві речі: перша – запахло міжнародним скандалом, друга – так звані ЛОМи й громадські активісти, традиційно, розповідатимуть, що затримали не тих.

Так було неодноразово.

Depo.

ua зовсім недавно писав про активізацію в Україні етнічних злочинних угрупувань.

І якщо особи, затримані в Одесі, дійсно мають стосунок до замаху на життя Михайлика, цей випадок стане ще одним доказом на користь версії про розквіт в нашій державі бандформувань з "не українським обличчям".

10 липня на околиці столиці серед білого дня схожі на кавказців невідомі з вогнепальної зброї стріляли в чоловіка, який приїхав купувати авто.

Простреливши йому ноги й відібравши сумку з грошима, нападники зникли.

Того ж дня надійшла новина з Миколаєва, де п'ятеро грабіжників уночі напали на магазин.

За словами продавчині, грабіжники також були схожими на кавказців.

На початку липня у столиці біля одного з ресторанів застрелили азербайджанця, за словами нардепа Ігоря Мосійчука, близького до кримінального авторитета Олега Бакинського.

А ще раніше сталося резонансне побиття народного депутата Мустафи Найєма, скоєне представниками чеченської діаспори.

Поки подібні випадки не є масовими, проте навіть за повідомленнями у ЗМІ можна прослідкувати неприємну тенденцію - спостерігається зростання як кількості етнічних злочинних угрупувань, так і числа скоєних ними злочинів.

Найчастіше експерти говорять про чеченських, грузинських, азербайджанських, ромських зловмисників.

Серед правників триває дискусія щодо відповідності терміну "етнічна злочинність" вимогам політкоректності й реальному стану речей.

Тим часом правоохоронці вказують, що боротися з такими закритими мікроспільнотами доволі складно: окрім знання мови і традицій, оперативним працівникам непросто увійти "всередину" банд.

У далекі 90-ті створені за етнічною або змішаною ознакою банди залишили свій слід у кримінальній історії нашої країни.

Станом на 1996 рік, за даними з міліцейської аналітики, істотний вплив на оперативну обстановку і розстановку кримінальних сил у Києві мали 10 великих організованих злочинних формувань - "Солохи", "Авдишева", "Прища", "Черепа", "Киселя", "Татарина", "Князя", "Рибки", "Ткача", "Фашиста", понад 30 дрібних - "Бонека", "Купця", "Хмарука", "Конона", "Балабана", "Кирила", "Зозулі", "Стаса", "Ларіка".

Серед них оперативники фіксували близько 20 етнічних злочинних угруповань.

Загальна чисельність активних членів ОЗГ сягала 6 тис осіб.

Тоді держава вжила серйозних заходів, які дали змогу або цілком витиснути етнічні банди (так, зокрема, сталося з чеченськими угрупуваннями) на кримінальний маргінес, або мінімізувати їхній вплив на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Відтоді у нас були поодинокі випадки злочинів з етнічним присмаком.

Та й то скоювали їх заїжджі гастролери.

Щоб не допустити повернення тих часів, 2007-го року в Департаменті карного розшуку МВС України було створено підрозділ протидії етнічній злочинності.

За словами тодішнього заступника міністра МВС Василя Фатхутдінова, в Україні на 2007 рік діяли грузинські злочинні співтовариства, які займалися квартирними крадіжками, угруповання ромів, які спеціалізувалися на торгівлі наркотиками, угруповання молдаван-контрабандистів і скупників краденого золота.

Втім, у наступні роки діяльність цього підрозділу практично не висвітлювалася у медіа та не була публічною.

Потрібно пам'ятати, що протягом останніх десятиліть зросла і зміцніла транснаціональна злочинність.

Тому зупинити кримінальний потік, у тому числі продукований етнічними групами, буде в рази складніше.

Не секрет, що Україну використовує міжнародна наркомафія як транзитну територію для переміщення дурману до Європи.

Нещодавно оприлюднена інформація СБУ свідчить, що це сфера діяльності етнічних угруповань, які походять з Африки, Південно-Східної Азії, деяких азіатських країн СНД.

Зокрема, торгівлею важкими наркотиками займалися якась частина нігерійців, які приїздили до нас на навчання.

З посиленням країнами ЄС контролю на своїх кордонах, транснаціональна злочинність може створити на нашій території свої кубла за рахунок осіб, які затримуватимуться в Україні через неможливість потрапити до Євросоюзу.

Наша держава перебуває на 113 місці в переліку 137 країн з найбільш високим рівнем організованої злочинності.

Про це свідчать дані рейтингу Світового економічного форуму, оприлюднені у листопаді 2017 року.

Україна опинилася поруч з державами Південної, Латинської Америки і Африки.

Статистика не враховує етнічного походження злочинця, вона фіксує лише самі злочини.

То ж якщо влада не хоче, щоб українська держава і далі перебувала в цьому рейтингу, а різні політичні сили підвищували свої рейтинги на звинуваченнях силовиків у бездіяльності, саме на часі наводити порядок на наших вулицях.