Чому Чепіга не отруїв Януковича дорогою до Москви

І без того багата біографія Анатолія Володимировича Чепіги, простого хлопця з родом з російсько-китайського кордону, не виключено, поповнилась іще одним епізодом.

Колишній журналіст "Центру управління розслідуваннями" Сергій Канєв, який, за чутками, брав участь у розслідуванні The Insider і Bellingcat стосовно підозрюваних в отруєнні Скрипаля, повідомив українським колегам, що Чепіга виявився любителем не тільки англійської готичної архітектури (у Солсбері), але й прихильником української барокової (у Києві).

Оскільки цей офіцер ГРУ іще й очолював чи, принаймні, брав активну участь в операції з вивезення до Росії екс-президента України Віктора Януковича.

За що й отримав цілого "Героя Росії".

Ймовірно, він робив це на пару з Олексієм Дюміним — колишнім охоронцем Путіна, який зараз є губернатором Тульської області.

І, буцімто, в тій самій операції брали участь найманці, які із часом склали кістяк "ЧВК Вагнер".

При тому Канєв пообіцяв не обмежуваись сенсаційними заявами, а ближчим часом випустити детальне розслідування цього епізоду із життя Чепіги.

Той факт, що журналіст два дні тому покинув Росію, де його збирались звинуватити у замаху на президента, і заховався десь у гостинній Балтії, дає нам шанси довідатись, чи виконає він свою обіцянку.

Інформацію Канєва з дивовижною оперативністю заперечили адвокати Януковича, заявивши, що евакуювали екс-диктатора не співробітники ГРУ Росії, а бійці Федеральної служби охорони із тієї самої держави.

Так ніби це має якесь особливе значення.

Скромно не змогли "ні підтвердити, ні спростувати" інформацію Канєва і в українській Генпрокуратурі, де, за словами прокурора у справі про держзраду Януковича Руслана Кравченко, наразі невідомо, хто саме із російських військовослужбовців рятував Віктора Федоровича від народної любові, яка неминуче до нього наближалась — попри зусилля всієї "правоохоронної" системи.

Наскільки вірогідною є заява російського журналіста? Загалом, нічого неймовірного у ній немає.

Могли бути в Януковича охоронці із ГРУ, а могли бути — і з ФСО.

Міг його вивозити з України Чепіга.

А міг і хтось інший.

Насправді, все це не так вже й важливо.

Цікавіше те, що Путін таки надсилав за ним агентів, бійців та гелікоптери.

Хоча міг надіслати тільки одного умовного "Чепігу".

Ні, не полонієм чи "Новачком", а всього лише з двома набоями.

На полоній та хімічну зброю, з точки зору Путіна, заслуговують тільки екс-співробітники російських спецслужб.

А у вбивстві Януковича завше можна було б звинуватити "озвірілу київську хунту", що було б вкрай вдалим геополітичним ходом.

Тим паче, що революційний Київ — це не сонне Солсбері.

І "орли Луценка", скажемо прямо, не у Скотленд-Ярді працюють.

Україна б і заперечити аргументовано довший час не могла б.

При тому чомусь немає сумніву, що над таким варіантом в Москві теж думали.

Але зробили по-іншому.

І логічне пояснення цьому є лише одне.

Вивозячи Януковича — та що там, даючи прихисток навіть Азарову, там надіялись, що революція в Україні — це ненадовго і не всерйоз.

Надіялись на те, що Віктор Федорович іще знадобиться — скоріше за все, на роль "всенародно обраного" очільника колаборантського проросійського уряду.

Простіше кажучи, в Москві не мали уявлення про реальний справ в Україні — попри десятки тисяч агентів, які працювали у нас раніше, й тисячі, які працюють зараз.

Врешті, попри те, що ніхто в Україні нічого не приховує.

Безконечне повторення мантри про "київський переворот", який рано чи пізно закінчиться, У Росії, здається, самі в неї вірять.

Надсилаючи всіляких чепіг на порятунок Януковича.

Чи розповідаючи Вселенському патріарху про те, що після наступних президентських виборів автокефалія в Україні нікому не буде потрібна.

Чи, приміром, готуючи тітушок до захисту православних лавр — від Києва і до Почаєва — які от-от почнуть штурмувати "радикали", але "простий народ" цих радикалів невдовзі прожене.

Пропагандистський образ "київської хунти" виявився настільки телегенічним, а віра в те, що всяка "хунта" - тим паче, на самому російському кордоні — рано чи пізно зазнає поразки, настільки міцною, що все це разом заставляє російське керівництво робити абсолютно нелогічні кроки.

Ну, принаймні нелогічність цих кроків — і незворотність змін в Україні — українці цілком можуть довести.

Зробивши так, щоб Янукович назавжди залишився для Путіна "втраченою інвестицією", на яку тільки даремно витратили свій час і сии путінські чепіги.