Зрада з Австрії: Скільки візьме Курц у Путіна за екскурсію до російського Ермітажу

Завтра у Петербурзі зустрічаються президент Росії Володимир Путін і канцлер Австрії Себастьян Курц.

Офіційна тема зустрічі виглядає химерно: посадовці візьмуть участь в церемонії відкриття художньої виставки Ермітажу і Віденського Музею історії мистецтв "Імперські столиці: Санкт-Петербург - Відень.

Шедеври музейних колекцій".

Ну, і обговорять "актуальні політичні питання", звичайно, також.

Зустріч виглядає відверто непристойно.

Хоча б тому, що це вже четверте побачення Путіна з Курцом за неповний рік.

Така частота контактів мала би натякати на близькі й приятельські стосунки.

З чим охоче погоджується Путін, і що, в свою чергу, рішуче заперечують австрійці — принаймні, коли їх питають про це в ЄС.

Для чого ця зустріч потрібна Володимиру Путіну? Питання, звичайно, риторичне.

На тлі епічних провалів на зовнішньополітичних фронтах, в атмосфері перманентного підсилення антиросійських санкцій з боку США, йому потрібна бодай якась демонстрація власної рукопожатності з боку світових лідерів.

І відносно респектабельні австрійці — ідеальний кандидат на цю роль.

Тим паче у рік свого головування у Європейському Союзі.

Цікавіше, звичайно, для чого це потрібно австрійцям.

І відповідь тут достатньо очевидна — її дає посол Росії в Австрії Дмитро Любинський.

Який в інтерв'ю російським ЗМІ напередодні зустрічі тішиться небувалим злетом стосунків з Віднем.

"У 2017-му товарообіг (між Австрією та Росією — ред.) збільшився на 40%, за останні сім місяців в порівнянні з аналогічним періодом минулого року взаємна торгівля зросла ще на 70%", - повідомляє пан посол.

Але далі він же ж необережно пояснює, чим саме викликане подібне небачене зростання "товарообігу".

"В 2017-му Росія поставила до Австрії понад 9 млрд кубометрів газу, що в два рази вище показників 2016 року.

Цього року приріст склав іще близько 50%".

Із чого перший висновок — простий.

Товарообіг зводиться до постачання газу.

Другий висновок дещо складніший, але й цікавіший.

Істотне збільшення закупівель газу у якогось одного постачальника країна може здійснювати у двох випадках.

Коли її промисловість росте і вимагає більше енергоносія — або коли постачальник пропонує настільки низьку ціну, що покупець готовий забути про диверсифікацію, і почати закуповувати паливо, яке постачають за демпінговими цінами — відмовившись від інших джерел.

Оскільки про зростання австрійської промисловості в 2017 році на 100%, і в 2018 — іще на 50% ніхто ніби не чув, залишається розглядати тільки другий варіант.

Росія несамовито демпінгує, аби втримати в руках можливість впливати на Відень за допомогою дешевих енергоносіїв.

І Австрія на це згодна.

Тому канцлер Курц їздить до Петербургу та Москви, і розповідає про те, що "мир у Європі можливий тільки за участю Росії", його міністр закордонних справ танцює з Путіним вальс, а міграційне відомство Австрії надає притулок Ігорю Гужві.

Тому, здається, хоч спонсорами завтрашньої виставки в Ермітажі і значаться путінський Газпром та австрійський OMV — платити помітно більше доведеться таки першому.

Інша річ, що надмірна залежність від російського газу рано чи пізно призводить до часткової втрати державного суверенітету — але до цієї стадії російсько-австрійські стосунки наразі не дійшли.

Австрійський "чудо-хлопчик" явно надіється і економічне диво собі влаштувати російським коштом, і з Брюсселем не надто радикально посваритись — і йде задля цього по вельми тонкій грані, балансуючи між центрами впливу.

Чи вийде в нього дійти до якогось успіху — хтозна.

Втім, Путіну з Курцом можна скільки завгодно згадувати про славне імперське минуле у помпезному Ермітажі.

Штука лиш в тому, що ні Російської, ні Австро-Угорської імперії на карті від того не прибуде.

Українців цей факт не може не тішити.