Кандидата наук і консультанта МОН викрили у міжнародному плагіаті

Член Комітету з присудження Національної премії імені Шевченка, головний редактор журналу "Всесвіт", Заслужений працівник культури України і кандидат наук, лауреат премій імені О.

Гончара, імені О.

Білецького, імені І.Кошелівця, імені В.

Сосюри, газети "Літературна Україна" і журналу "Кур'єр Кривбасу" Дмитро Дроздовський був викритий у плагіаті, передає Depo.

ua з посиланням на " Українську правду ".

"Особливо тісні зв'язки Дроздовського з Міністерством освіти та науки України.

Послужний список Дроздовського вражає.

На сайті МОН вказується, що він – співавтор програм з української літератури для 5-9, 10-11 класів; автор низки посібників і методичних рекомендацій з української та зарубіжної літератур; голова журі всеукраїнського конкурсу "Учитель року – 2015" у номінації "Українська мова та література", фінального етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, член журі фінального етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

На сайті також наведено й життєве кредо Дроздовського, що має підкреслити його саможертовність та героїзм (за горьківським Данко, очевидно): "Жити, аби іскрити, підтримуючи світлом серця інших", - йдеться в статті членкині-кореспондентки НАН України Тамари Гундорової.

Як виявилося, монографія Дроздовського, яку він збирався захищати у грудні цього року, як свою докторську дисертацію, є плагіатом, який має міжнародний масштаб.

"Вдалося вже визначити, що розділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 3.1, 3.2, 4.2, 4.4 списані повністю; вступ і розділи 1.1, 1.2, 1.4, 2.7 та висновки – частково.

Інші розділи ще просто не проаналізовані, оскільки вже не несуть жодної інтриги: форми і способи плагіату цілком зрозумілі", - зазначає пані Гундорова.

Плагіат Дроздовського має міжнародний характер, адже він поцупив безліч статей різних науковців зі всього світу.

Вже вдалося встановити, що український "науковець" списав докторську автора з Нової Зеландії, магістерську з Тарту, також не цурався списувати статті з англомовних джерел, зокрема британських вчених.

Дійшов навіть до іспаномовних джерел.

На думку Гундорової, випадок із Дроздовським можна вважати показовим з огляду на кілька обставин.

"По-перше, плагіат є ТОТАЛЬНИМ – він не зводиться до кількох принагідних запозичень і, як свідчить аналіз інших опублікованих праць автора, є одним із основних МЕТОДІВ, на якому виросла його слава і кар'єра.

По-друге, плагіат Дроздовського є лише вершиною піраміди, яка показує стан цілої гуманітарної науки в Україні.

І останнє.

Цинізм, з яким зроблений плагіат Дроздовського, свідчить, що вже перейдена межа будь-якої нетолерантності до плагіату, він стає масовим, поглинає політику, культуру та науку", - йдеться в статті на "Українській правді".