У Мукачеві пенсіонер облаштував на веранді будинку цитрусову оранжерею

Понад 50 стиглих лимонів щомісяця збирає ґазда з триметрового куща, а плодоносить десятирічний цитрус — протягом року, пише mukachevo.

— Скуштуйте свіжий лимон, це справжня вітамінна бомба, він в сотні разів корисніший, ніж заморські цитруси та не такий кислючій, — Янош Петроці веде до оранжереї де ростуть цитрусові, зриває стиглого плода, відрізує шматок і кладе до рота.

-- Таку ягоду можна їсти навіть без цукру та меду, бо він містить природну цукристість.

Нині медичні чиновники оголосили старт сезону захворюваності на ГРВІ, а в мене цілющі ліки — завжди під рукою.

Відколи вирощую лимони, до аптеки — ані ногою.

Мої лимони — ароматні, соковиті, мають тоненьку шкірочку та достигають на гілці, тому в них повно вітамінів.

Заморські цитруси, що продають на ринку навіть й у порівняння не йдуть.

Цитрусову оранжерею пенсіонер облаштував на веранді батьківського будиночку, що в центрі Мукачева.

В середині — тепло та дуже сонячно.

Стеля та стіни “цитрусового будиночку” зроблені зі скла, тому сонячного проміння рослинам не бракує.

Сходи ведуть до будинку, а по обидва боки від них, вздовж стіни ґазда змурував форми з бетону до яких засипав родючий ґрунт.

На верхньому ярусі -- ростуть саджанці лимонів, апельсинів, гранатів, інжиру, томатного дерева, кави та мандарину.

Нижній — засаджений цитрусовими кущами, заввишки два метри.

Найбільший серед них — десятирічний лимон.

Гіллястий кущ-гігант, що заввишки три метри росте одразу при вході до оранжереї.

Його гілки рясно обліплені стиглими лимонами, які кортить зірвати.

А на маківці — повно білих квітів.

Від них йде тонкий аромат цитрусу на цілу оранжерею.

На гілках, що трохи нижче бачу цілі грона дрібних лимонів зеленого кольору.

— Вони поспіють ще до Різдва.

А з цих квітів, що нині бачите —також виростуть справжні лимони, їх збиратиму ще до Великодня.

Я ж кажу, що власними лимонами ласуємо цілий тік! Перші саджанці цитрусових я привіз з Грузії майже 20 років тому.

Вирішив, що й у нас ці сорти добре плодоноситимуть.

Висадив їх у вазони та протягом п'яти років примхливі азіати жодного разу не зацвіли.

Довелося перегорнути стоси літератури, щоб вивчити усі тонкощі догляду за лимонам.

Нині маю цілу оранжерею цитрусів, з базару фруктів не купую, нам власних вистачає, ще й сусідів пригощаємо.

Мандаринами ласуємо протягом трьох місяців, і навіть на Різдво — маємо власні, знімаємо їх з гілки.

А лимони в нас не переводяться з жовтня й до до наступного вересня, -- хвалиться пан Янош.

– Щоб цитрус тішив вас рясним врожаєм, дам кілька слушних порад.

Двічі протягом року слід знімати верхній шар ґрунту у горщику, аж до коренів, що ростуть близько до поверхні.

Та підсипати перегній чи землю з ялиновими гілками.

А щовесни слід пересаджувати кущ у більшу ємність, допоки місткість вазона сягне п’яти літрів.

У такому горщику лимон може рости протягом 20 років без пересаджування.

Примхливий цитрус навіть влітку не виносить протягів, кущ може захворіти.

А ще вазон з лимоном не можна повертати.

Примхливий азіат сам обирає напрямок росту, його не можна змінювати, бо рослина захворіє ба навіть може загинути.

— Як Вам вдалося змусити примхливий лимон плодоносити протягом року, — цікавлюся в ґазди секретом.

— Жодного секрету не маю, причина – в ґрунті, звідти кущ отримує поживні речовини.

Слід правильно підживлювати кущ, —зауважує чоловік.

—Та головне — дотримуватися балансу і не зловживати добривами.

Я не прихильник хімії на городі.

Перегній роблю власноруч, помітив, якщо заліза вистачатиме, й лимонів —не бракуватиме.

Щовесни “висаджую” у горщик з лимоном іржаві цвяхи.

Для цього купую “десятку” та витримую цвяхи в банці з водою.

Від тієї процедури мій лимон цвіте —як у райському саду.

Щороку з кожної гілки збираю понад 5 кілограмів стиглих лимонів.