Корупціонер від Путіна: Навіщо Росії свій керівник Інтерполу

Невесела доля попереднього шефа Інтерполу, китайця Мен Хунвея, який два роки займав посаду — після чого поїхав на батьківщину, де і був заарештований за корупцію, схоже, не злякала його потенційних наступників.

Принаймні, конкуренція на голосуванні з цього приводу, яке відбудеться 21 листопада, обіцяє бути вельми серйозною.

Втім, головних претендентів на достатньо номінальну посаду президента Інтерполу є всього два.

Один із них — чинний виконувач обов'язків президента, віце-президент Кім Чен Янг з Південної Кореї.

Інший — росіянин Олександр Прокопчук, також віце-президент організації.

В разі обрання будь-кого із них двох посидіти в президентському кріслі щасливчику доведеться недовго — він отримає не новий чотирирічний мандат, а тільки залишок терміну, який "не досидів" Мен Хунвей, себто два роки.

Прокопчук — етнічний українець із середовища "професійних комсомольських вожаків".

Він вчився у Києві на романо-германській філології, працював в Житомирському обкомі комсомолу, після чого вирушив до Москви "на підвищення".

Там він залишився "на плаву" і після того, як комсомол дещо вийшов із моди.

Якийсь час "цінний кадр" займав посади в російському Міносвіти, а в 1996 році перейшов на роботу в правоохоронну систему, керуючи підрозділами по боротьбі з корупцією та економічними злочинами.

Себто, власне кажучи, працював у найбільш корупційних — навіть за російськими стандартами — структурах.

На чому й дослужився до звання генерал-майора — а з часом і до високої посади спочатку в російському бюро, а потім і у штаб-квартирі Інтерполу.

Чи працював Олександр Прокопчук на російську розвідку, у чому його звинувачують деякі ЗМІ, чи ні — питання наразі без відповіді.

Але те, що його репутація виглядає дещо заплямованою — беззаперечний факт.

Шанси російського посадовця бути обраним вже викликали чималий ажіотаж в Росії — при чому не тільки в соцмережах.

Про підтримку Прокопчука вже заявили в Кремлі, і російському МВС.

Хоча при тому навіть адекватні російські аналітики визнають, що обрання росіянина на посаду президента Інтерполу фактично ніяк не розширить можливості Росії ні в плані впливу на рішення організації (де ключову роль відіграють регіональні бюро та Генеральний секретаріат), ні на покращення підупалого російського міжнародного іміджу.

Тим часом європейські країни - члени Інтерполу ставляться до обрання Прокопчука відверто негативно.

Причиною послужило те, що російське бюро Інтерполу регулярно зловживає так званими "червоними картками" - запитами на арешт осіб, які чимось не догодили Кремлю.

Яскравим прикладом може бути "червона картка" на лідера прихильників чеченської незалежності Закаєва, якого в Данії заарештували за запитом Росії за вбивство людини, яка за місяць розслідування була знайдена цілком живою, і про своє "вбивство" навіть не підозрювала.

Аналогічно не підтримують кандидатуру Прокопчука делегації США та України.

Зокрема, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що Україна може призупинити членство в Інтерполі, якщо його очолить росіянин.

Аналогічно депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс закликала країни Євросоюзу вийти з Інтерполу в разі, якщо його очолить Прокопчук.

Звичайно, за довгу історію Інтерполу посаду президента займали, м'яко кажучи, дуже різні люди.

Наприклад, обергруппенфюрер СС Рейнгард Гейдріх.

Чи керівник Головного управління імперської безпеки нацистської Німеччини Ернст Кальтенбруннер.

Організація це пережила.

Як, в разі чого, переживе вона й дворічне правління генерал-майора російської поліції Олександра Прокопчука.

Але, все-таки, зараз не 1943 рік, щоби корупціонери чи військові злочинці могли безкарно займати високі пости.

І обрання Прокопчука, принісши хвилинну радість Росії, завдасть Інтерполу непоправної шкоди, почавши процес незворотного виходу організації адекватних країн.