Напад в Одесі: Як Гриценко перетворює себе на жертву режиму

Учора ввечері в Одесі трапився інцидент з потенційним кандидатом у президенти Анатолієм Гриценком та його прихильниками.

Близько 30 осіб у масках напали на лідера партії "Громадянська позиція" перед входом в офісний центр, де знаходиться радіостанція, на якій у політика був запланований прямий ефір.

Інциденту передувала спроба представників неназваних активістів вручити екс-міністру оборони гарбуза з фалоімітатором і образливим написом.

Гриценко "подарунок" відкинув, після чого хтось кинув у політика яйцем – і почалася штовханина.

Після нетривалих роздумів лідер "Громадянської позиції" звинуватив в організації нападу президента.

"Це і є твоя мобілізація, Петре Олексійовичу?", - написав полковник на своїй сторінці у Фейсбук, повідомивши, що внаслідок нападу постраждали 3 його однопартійці.

Що ж, є й така тактика: шукай собі опонента, більшого за тебе, і твій власний масштаб в очах виборців теж зростатиме.

Ми нічого не стверджуємо, але практично немає сумнівів, що саме Порошенку менш за все вигідний напад на будь-кого з кандидатів у президенти.

Для чого президенту, якого зараз не намагається атакувати хіба лінивий, ще й звинувачення в організації замахів на політиків?.

На жаль, відбувається те, що і передбачав D epo.

ua : претенденти на булаву використовуватимуть для свого піару тему воєнного стану.

Гриценко, схоже, захотів випередити інших, от і подався до Одеси.

Хоча як колишній військовий, міг саме зараз від такої поїздки утриматися, щоб не створювати підстав для провокацій.

Чи саме такого розвитку подій і хотіли його штабісти? Хто б помітив візит у регіон одного з багатьох кандидатів, а так – можливість зайвий раз пнути "злочинний режим"….

Гриценко не єдиний, хто вирішив увійти в образ "жертви".

Радикальний Олег Ляшко ціле відео записав і виклав на своїй сторінці у Фейсбук про те, як президент "дискредитує його в інформпросторі".

Там цей політик, між іншим, каже, що "поламає плани президента".

Або згадаємо, як Тимошенко після піар-візиту до Сміли звинуватила у проблемах з опаленням міста не місцеву владу, насправді винну в них, а Порошенка.

Але Гриценко підняв цю планку до вкрай небезпечного рівня.

Залишається сподіватися, що правоохоронці швидко упіймають нападників і назвуть прізвища тих, хто організував провокацію.

І навряд чи сам кандидат щось виграє від зібраного "врожаю".

Історія наших виборів знає приклад кривавого нападу.

2 жовтня 1999 року у Кривому Розі у натовп людей, які зустрічалися з кандидаткою у президенти Наталією Вітренко, кинули гранати.

Внаслідок цього постраждала сама лідерка ПСПУ та ще 45 присутніх на зустрічі.

Міліція затримала нападників і згодом вони опинилися на лаві підсудних.

Той інцидент завдав рейтингового удару по лідеру соціалістів Олександру Морозу, з яким Вітренко ще раніше побила горщики - одним із нападників виявилася довірена особа Мороза Сергій Іванченко.

На тих виборах і Мороз, і Вітренко до другого туру не пройшли.

Тоді було багато різних версій.

Згідно з однією з них за злочином стояла Банкова.

Проте жодних доказів тому не знайшли.

Цю історію майже 20-річної давності ми нагадали недарма.

Тому хтось сам провокує конфлікти і бійки, бо виборці люблять ображених, і ми ще почуємо десятки заяв від кандидатів у президенти про напади на їхніх агітаторів.

Та й на них самих.

А хтось дійсно може стати об'єктом терористичної атаки.

То ж, мабуть, варто нагадати усім кандидатам народну мудрість "Не буди лихо, поки тихо": не слід підказувати зовнішньому ворогу, якими методами дестабілізувати ситуацію в Україні напередодні та протягом і без того складного виборчого 2019 року.

Бо це небезпечна гра і для мисливців за булавою, і для виборців.