Загроза з моря: Чи зможе "москітний флот" захистити Україну

Фото – ВМС ЗСУ.

Як відомо, 25 листопада кораблі Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ) у складі двох малих броньованих артилерійських катерів "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдового буксиру "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря і під час проходження через Керченську протоку були відкрито атаковані військовими кораблями Російської Федерації, після чого захоплені у полон росіянами.

Цей інцидент не лише нагадав українцям про те, що в країні йде війна і вони живуть поруч з дуже агресивним сусідом, але й змусив керівництво країни до радикальних заходів протидії як поточним, так і перспективним загрозам.

Зокрема, на морі.

Очевидно, розуміючи це, керівництво країни вирішило форсувати як будівництво військового флоту.

За інформацією Українського мілітарного порталу , наразі на київському ПрАТ "Кузня на Рибальському" швидкими темпами йде будівництво одного малого броньованого артилерійського катеру проекту 58155 "Гюрза-М".

Крім цього підписано контракт на будівництво ще однієї "Гюрзи-М" і двох десантно-штурмових катерів проекту 58503 "Кентавр-ЛК".

Спуск на воду і зачислення до списків Військово-морських сил ЗСУ всіх чотирьох катерів, за умови сталого фінансування, очікується впродовж наступного 2019-го року.

Також у 2019-му році очікується спуск на воду першого швидкохідного ракетного катеру проекту 58260 "Лань".

Хоча, з "Ланню" ситуація дещо складніша, так як його будівництво залежить, в першу чергу від готовності протикорабельного ракетного комплексу "Нептун", який попри чисельні успішні випробування ніяк не можуть прийняти на озброєння.

Раніше планувалось спустити перший катер "Лань" на воду до кінця 2018-го року, однак через неготовність "Нептуна" цю подію відклали.

Також у 2019-му році очікується прихід в Одесу і зачислення до ВМС ЗСУ двох подарованих Сполученими Штатами Америки кораблів типу "Айленд" ("Island"), здатних виходити в море при потужних штормах, виконувати завдання у складних умовах, у тому числі вести вогонь.

Таким чином український "москітний флот" у 2019-му році має поповнитись одразу сімома одиницями нової техніки, які приєднаються до вже наявних шістьох малих бронекатерів "Гюрза-М" (щоправда, двоє з них наразі перебувають у російському полоні) і двох десантно-штурмових катерів "Кентавр-ЛК".

Звісно, основна частина з них після спуску на воду у Києві буде перегнана Дніпром в Одесу і Миколаїв (а пізніше в Очаків), де знаходяться, відповідно, Західна і Південна військово-морські бази.

Однак, можна зробити припущення, що частина нових катерів буде доставлена на Азовську військово-морську базу в Бердянську – єдину базу ВМС ЗСУ на Азовському морі, де повним ходом "злітає з котушок" Росія.

До речі, два нових бронекатери "Гюрза-М" вже у бердянську ("Кременчук" і "Лубни") – у вересні 2018-го року їх переправили туди суходолом за допомогою спеціальної автомобільної платформи.

За неофіційними даними, очікується перекидання в Азовське море ще трьох бронекатерів "Гюрза-М", які мають скласти основу азовського флоту ВМС України.

Судячи з усього, два з них мали бути перегнані морем ("Бердянськ" і "Нікополь") і після вже згаданих подій у Керченській протоці опинились у російському полоні.

Звісно, повноцінно протистояти Росії на морі за допомогою "москітного флоту" Україна не зможе – надто велика різниця в кількості бойових кораблів.

Також не зможе повноцінно протистояти російському піратству супроводжуючи комерційні кораблі, оскільки баланс сил в на морі поки не на користь України.

Однак, стримати ворога у разі спроби атаки з моря провідних українських портів (Одеси, Чорноморська, Миколаєва, Маріуполя, Бердянська) бронекатерам цілком під силу.

Хоча, для цього більш раціональним бачиться все ж посилення берегової оборони потужними протикорабельними засобами.

До речі, 6 вересня 2018-го року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі шляхом забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю.

Якою саме – наразі не повідомляється, але можна припустити, що "першу скрипку" в цьому "ансамблі" гратимуть крилаті ракети "Нептун", а також адаптовані для враження надводних цілей зенітки С-125, які днями пройшли успішні випробування на полігоні в Одеській області.

Також логічно припустити, що аналогічні засоби високоточної ракетної зброї з'являться і у підрозділів берегової охорони на Чорному морі.

Питання лише у часі та стабільності фінансування.