Різдво 2019: Що не можна робити в це свято

ua розповість про традиції та історію свята.

Історія свята.

Витоки Різдва відомі кожному: за біблійною легендою, саме в цей день у Вифлеємі на світ з'явився Христос.

Відзначати народження Христа починають в Святвечір (вечір 6 січня), коли на небі з'являється перша зірка, - та сама, що колись привела до Віфлеєму волхвів.

Традиції святкування.

Дідух.

До святкування Різдва готувалися серйозно і завчасно.

З закінчення жнив дбайливо зберігали Дідух - символічний святково прикрашений сніп зерна (жита, пшениці, вівса).

Спеціально відбирали і запасати м'яке сіно.

До свят завершували практично всю важливу роботу по господарству, від прибирання в будинку і до ремонту робочого реманенту.

Дідух заносили в будинок в Святвечір і встановлювали в кутку.

Це місце звалося "Раєм", бо там, як вважалося, з цього часу знаходяться душі пращурів-покровителів роду і дому.

Вітання родичів і сусідів.

Перед самим сходом сонця хлопчики відправлялися вітати хресних і сусідів зі святами.

Якщо в будинок на Різдво першою приходить особа жіночої статі, це погана прикмета, тому хлопцям всі дуже раділи, обдаровували грішми та гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами).

Примирення.

Вважалося, що в цей день треба забути всі образи, пробачити всіх, на кого тримаєш зло і почати рік з чистого аркуша.

Саме завдяки чистоті душі і помислів можна відчути всю радість свята.

Похід до церкви.

7 січня - перший день Різдва Христового.

Вранці всією сім'єю йшли до церкви на святкову службу, присвячену народженню Ісуса Христа.

Повертаючись з церкви, люди радо вітали один одного: "Христос народився! Славімо його!" або "З Святим Різдвом будьте здорові!".

Святковий обід.

Після закінчення церковної відправи родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним.

Наші предки спеціально кололи до свята кабана, готували качку, гуску, курку, робили жирну ковбасу.

Головною стравою, звичайно ж, є кутя.

Колядування.

В одних областях України колядники з'являються вже в Святвечір, а ось в інших лише в перший день Різдва.

Різдвяні святкові ватаги споряджали переважно парубки.

Вони заздалегідь вибирали ватага, тобто керівника, "міхоношу", "козу", "пастуха з батогом".

"Козу" одягали в вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию.

В інших регіонах були свої відмінності, зокрема, ватага супроводжували "циган", "лікар", "жид", "смерть з косою" тощо.

Однак обов'язковим атрибутом повинна бути віфлеємська зірка, яку постійно носив ватажок ( "Береза").

Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу і, коли господар оголошувався, починали виставу з вітальних пісень-колядок та жартівливих сценок.

У поетичних текстах оспівувалися господар, господиня та їхні діти, їм бажали щастя і здоров'я, а в господарстві щоб були достаток і щедрий приплід.

Якщо в родині були діти, які довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка.

Це повинно було допомогти "оживити дзвінкий голос".

Жінки ж, щоб у них добре росла конопля, ненароком обливали "міхоношу" водою.

Якщо в будинку була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами.

Вертеп.

Стародавнім різдвяним звичаєм є і ходіння з вертепом - невеликим коробом, який зображує печеру, в якій, за переказами, народився Христос.

Цей короб був мініатюрним ляльковим театром, в якому народні умільці грали цілі вистави на тему Різдва.

Різдвяні ворожіння.

Незважаючи на негативне ставлення церкви до ворожіння, наші предки вважали, що в ніч з 6 на 7 січня "небо розкривається" і саме цей період є одним з найбільш сприятливих для ворожіння.

У період Святок, починаючи зі Святого Вечора і закінчуючи Хрещенням Господнім, зазвичай ворожили на долю.

Щоб дізнатися про своє майбутнє, люди використовували віск, молоко, волосся, сніг, прикраси та інші атрибути.

Дівчата, звичайно ж, ворожили на судженого і чекали пророкувань про свою долю, передає "Обозреватель" .

Що не можна робити в Різдво.

До тих пір, поки Дідух в будинку, суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду за худобою.

"Святим" називали не тільки вечеря напередодні Різдва, але й наступні вечері аж до Щедрого Вечора 13 січня.

Весь тиждень - свята і ніякої роботи.

Господині навіть виносили на вулицю віник, щоб не піддатися спокусі підмести в хаті.

Чоловікам з Різдва і до Водохреща не можна полювати.

Вбивство звірів під час святок вважається великим гріхом і може накликати біду.

У народі вважається, що світле свято Різдва не можна зустрічати в темному одязі.

Наряд повинен бути світлим, тоді достаток на весь рік забезпечений.

7 січня краще не гадати.

Для святочних ворожінь підходить будь-який час з Святвечора по Хрещення, крім самого Різдва.