Українська режисерка, яка фільмом про Донбас вразила кінематограф США

Киянка Ірина Цілик здобула нагороду за найкращу режисуру у програмі світового документального кіно.

Перші роботи Ірини Цілик.

У 2004 році Ірина з відзнакою закінчила Київський національний університет театру, кінематографу і телебачення імені Карпенка-Карого.

За фахом – телережисер, однак, кілька років працювала в галузі реклами.

Та після кількох років відчула виснаження у роботі і потребувала відновлення.

В результаті, з чоловіком вирішили переїхати на три роки в село.

Після знайомства з продюсером Ігорем Савиченком, Ірина вирішила знімати справжнє кіно.

Ірина Цілик.

Починала з ігрових короткометражок, пробувала себе і в документальному жанрі.

Її відеоісторії "Тайра" і "Малиш" увійшли до кіноальманаху "Невидимий батальйон", який розкрив жіночий погляд на війну.

Дивіться трейлер до фільму "Невидимий батальйон":.

Нагорода на кінофестивалі Sundance.

Новий фільм, який Цілик представила на американському кінофестивалі Sundance, який теж присвячений подіям на Донбасі.

У картині "Земля блакитна, ніби апельсин" режисерка відстежує життя багатодітної родини в Красногорівці, яка постійно перебуває під обстрілами.

Ірина Цілик на кінофестивалі Sundance.

Однак, за словами авторки, фільм спершу мав бути про волонтерський проєкт "Жовтий автобус", в рамках якого дітей в зоні бойових дій навчають кіномистецтва.

Але все змінилось, коли Ірина познайомилась з учасниками проєкту – Мирославою та Настею.

Режисерка вирішила зосередитись лише на історії однієї сім'ї.

Потім зустрілася з Мирославою знову і вона запросила мене в гості.

Ми навіть довго відмахувалися.

Згодом я вирішила з'їздити, подивитися Красногорівку.

Коли ми побачили цей будинок, місто, яке є дуже фактурним та розбите війною, познайомилися з мамою Ганною, то зійшлося все.

Я дуже полюбила Красногорівку, мені не вистачає регулярних поїздок туди.

Там навіть люди інші – дуже відкриті, світлі.

В Авдіївці, наприклад, було не так,.

– наголосила Ірина Цілик.

Назвою стрічки стала цитата французького поета Поля Елюара, яка підкреслює сюрреалізм усього, що відбувається.

У стрічці йдеться про 36-річну Анну, яка сама виховує чотирьох дітей.

Попри напружену ситуацію в напівзруйнованому містечку, у її домі сміються, грають на музичних інструментах.

Найстарша донька – Мирослава – готується до вступу на кінофакультет.

І знімає фільм про життя своєї родини, залучаючи до процесу родичів, сусідів і навіть українських військових.

Дивіться трейлер до фільму "Земля блакитна, ніби апельсин":.

Ірина Цілик протягом двох років документувала цей процес на камеру.

Фактично її стрічка – це фільм про створення фільму.

За словами режисерки, найважче було передати власне бачення картини і не заважати зйомкам Мирослави.

"Земля блакитна, ніби апельсин" стала першою повнометражною роботою українки.

Ми маємо можливість ще раз сказати нашим фільмом: "Займайтеся коханням та мистецтвом, а не війною",.

– наголосила українка.

Ірина Цілик в літературі.

В Україні Ірина Цілик також відома як успішна літераторка.

Вона випустила кілька збірок поезії та прозових творів, дві дитячі книжки.

Великою популярністю серед дитячих книжок користуються видання "Таке цікаве життя" та "МІСТОрія однієї дружби", які вийшли у львівському "Видавництві Старого Лева".

Книги "Таке цікаве життя" та "МІСТОрія однієї дружби".

У 2014 Цілик написала вірш "Повертайся живим".

На його основі сестри Тельнюк разом з гуртом Kozak System виконали пісню, яка стала гімном-мотивацією для учасників війни на Сході України.

Слухайте пісню "Повертайся живим":.