Християни східного обряду 15 лютого святкують останнє велике свято зими – Стрітення.
Повна й офіційна назва цього одного з двунадесятих свят богослужбового року – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа.
За Євангелієм, цього дня маленького Ісуса принесли в Єрусалимський храм для обряду посвячення Богу.
Сталося це на сороковий день після Його народження.
В храмі Богородицю з Немовлям зустрів старець Симеон, котрому було відкрито Святим Духом, що він не помре, поки не побачить очікуваного в Ізраїлі Месію («помазаника», «царя»).
За переказами, Симеон чекав на цю подію 350 років.
Побачивши немовля Ісуса, він упізнав у Ньому Спасителя.
Старець взяв Богонемовля на руки і передрік, що в цій дитині – спасіння для всіх народів.
Смисл свята в тому, що прославляється «зустріч» Симеона з Богом – визнання того, що втілення Бога в людину було реальним.
Свято відзначається на сороковий день після Різдва Христового і встановлене в IV столітті.
У народі зі Стрітенням, яке ще називали Громницями, або Зимобором пов’язували надії на весну.
Вважалося, що цього дня зустрічається зима з літом.
З цього приводу казали: «Прийшла громниця – зимі половиця», оскільки «В цей день лютий до березня приїхав».
На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки.
Стрітення Господнє: традиції, заборони і прикмети свята.