Фермер на Одещині переробляє на біопаливо відходи рослин

Керівник кооперативу «Гагауз Ери» з села Котловина Ренійського району Одеської області Михайло Цонков займається виробництвом пелет з відходів моркви, петрушки, буряка і соняшнику.

Кооператив є одним з найбільших виробників насіння овочів і зелені в Україні, пише Бессарабія.

Сировиною для виробленого біопалива слугують відходи сільгоспкультур, що залишаються після збору насіння.

Особливість виробництва агропеллет полягає в тому, що воно не буває самостійним, а, як правило, прив'язане до іншого виду бізнесу.

– Ми виробляємо насіння вже багато років і довгий час відходи у вигляді гички або віддавали на корм вівцям, або спалювали.

Я три роки думав про те, яке ще застосування можна знайти цьому, здавалося б, непотрібного матеріалу.

Їздив по Україні, шукав відповідь на своє питання і за кордоном – в Білорусі та Китаї.

І ось, нарешті, знайшов підходящий гранулятор в Жмеринці.

Вартість його оптимальна (130 тис.

грн.), і до того ж, до нього можна легко придбати запчастини.

Правда, гранулятор я вдосконалив: приставив до нього похилий транспортер, який необхідний для того, щоб запечені пелети встигали охолоджуватися до моменту потрапляння в тару, – розповідає підприємець.

.

Питома теплота згоряння у рослинних пелет менше, ніж у деревних.

Але це не має принципового значення, оскільки собівартість агрогранул низька, а сировина дістається практично задарма.

Можливості гранулятора дозволяють підприємству виробляти по 2,5-3 тонни пелет на добу.

За минулий опалювальний сезон тут виготовили майже 70 т біопалива.

Значна частина його йде на продаж жителям Улоговини, а також сіл Плавні і Новосільське.

Тонна агропеллет коштує 1500 грн.

На опалення великого будинку, гаража та майстерні загальною площею в 200 кв.

метрів щомісяця йде близько 700 кг гранул.

При цьому в житлових приміщеннях температура тримається на рівні 27-28 градусів.

Залишки горіння, багаті калієм, Михайло використовує в якості добрива.

Підприємець впевнений, що виробництво агропеллет – процес вигідний з різних сторін: по-перше, це робочі місця на зимовий період.

Восени після збирання врожаю зібрані відходи подрібнюються і складуються в ангарі.

А з настанням зимових холодів починається процес запікання рослинних гранул, які завдяки низьким температурам повітря остигають без додаткового охолодження.

У кооперативі «Гагауз Ери» виробництвом пелет займаються три людини.

Ще однією важливою перевагою дбайливого використання залишків сільгоспрослин є те, що люди в опалювальний сезон стали менше вирубувати дерев у лісосмугах.

Селяни призвичаїлися купувати біопаливо в невеликих обсягах (по кілька мішків) в міру необхідності.

.

У планах у аграрія найближчим часом зайнятися вирощуванням лаванди.

З її відходів також можна виробляти паливні гранули.

– Коли горять пелети, на вулиці по запаху завжди можна визначити, з чого вони виготовлені.

А паливо з лаванди буде дуже ароматним.

Німці готові купувати цю продукцію по 200 доларів за тонну, – ділиться Михайло.

Гранулятори мають ще одне застосування: з його допомогою він виготовляє кормові пелети для нутрій і кроликів.

До складу гранул входять люцерна, стебла і зерно кукурудзи, ячмінь і пшениця.

Тварини із задоволенням поїдають їх.