Законопроєкт «Про медіа»: огляд заборон і вимог до контенту
Законопроєкт «Про медіа»: огляд заборон і вимог до контенту

Законопроєкт «Про медіа»: огляд заборон і вимог до контенту

Що буде заборонено поширювати в медіа.

У законопроєкті «Про медіа», як і в чинному законодавстві, є заборона на заклики до насильства, дискримінаційні висловлювання, поширення порнографії, заперечення злочинів комуністичного та нацистського режимів, програми, у яких надаються послуги з ворожіння та гадання, поширення заборонених законом про кінематографію фільмів тощо.

Законопроєкт «Про медіа»: огляд заборон і вимог до контенту - Фото 1

Та в разі ухвалення документа на законодавчому рівні буде закріплено кілька нових обмежень, які зараз у законі не деталізовані або згадуються в нормативних актах регулятора.

Шкідлива інформація для неповнолітніх.

Усі обмеження контенту для неповнолітніх зводяться до чотирьох категорій:.

те, що може спровокувати небезпечну поведінку (ризиковані види спорту, суїцид, наркотики тощо);.

суспільно шкідлива поведінка (насильство, правопорушення, нецензурна лайка);.

жахи, які можуть налякати неповнолітніх;.

Для всього контенту передбачено лише дві віково-часові рамки, які з 2016 року встановлені для фільмів і серіалів (а для програм зараз діють загальні обмеження про заборону поширення з 6:00 до 23:00 інформації, що може зашкодити дітям):.

весь контент, розрахований на аудиторію не менше 16 років, поширюватиметься без обмежень;.

програми (не фільми) для аудиторії 18+ можна буде ставити в сітку лише з 23:00 до 6:00, а фільми – лише з 22:00 до 6:00.

«Детектор медіа» нагадує, що така градація щодо фільмів уже викликала критику в експертному середовищі, яке пропонувало повернутися до часових обмежень на показ контенту для аудиторії «16+» (такі обмеження діяли до 2016 року).

А для телепрограм експерти із захисту дітей від шкідливого контенту пропонували теж кілька віково-часових градацій.

Відповідно до законопроєкту, медіа самостійно визначатимуть, які програми небезпечні, і відповідно розміщуватимуть його в сітці.

Але це вони робитимуть на основі критеріїв, які має розробити Національна рада з питань телебачення і радіомовлення спільно з органом спільного регулювання.

Орган спільного регулювання, між тим, – це сама індустрія.

Тобто критерії медіа теж розроблятимуть собі самі.

Законопроєкт «Про медіа»: огляд заборон і вимог до контенту - Фото 2

Розважальний контент у дні трауру та пам’яті.

Зараз ці правила регулюються актом Нацради.

Відповідно до норм законопроєкту, лінійні медіа мають виключати розважальний контент із сітки впродовж 12 годин з моменту оприлюднення відповідного указу.

Крім цього має бути припинена реклама з елементами гумору та еротики, о 12:00 має відбуватися хвилина мовчання, а впродовж дня на екрані має бути зображення палаючої свічки.

У день трауру медіа матимуть право взагалі припинити мовлення.

«Можливо, із цих норм будуть виключені вимоги щодо рекламних роликів.

Тому що найскладніше – відслухати і переглянути всі рекламні ролики, а далі внести зміни до сітки», – каже Ольга Большакова.

За її словами, робоча група з розробки законопроєкту разом з Нацрадою також обговорювали можливість пом’якшити вимоги до медіа щодо днів пам’яті, оскільки «країна не може весь час перебувати у жалобі».

Пропаганда держави-агресора/окупанта.

Цій інформації присвячений окремий розділ законопроєкту, але він має тимчасовий характер.

У ньому взагалі заборонено позитивне висвітлення держави-агресора/окупанта, таку інформацію можна подавати лише «збалансовано чи об’єктивно».

«Як на мене це досить сумнівне формулювання.

Адже якщо якийсь орган держави-агресора зробить щось хороше, то якщо йти буквально за вимогами закону, про це не можна буде повідомляти», – каже пані Большакова.

За її словами, ця норма включалася до проєкту саме для того, щоб вирішити спірні питання з показом, наприклад, пресконференції Володимира Путіна.

«Пресконференція Путіна є суспільно важливою інформацією, особливо, якщо йдеться про Україну.

І з того, що він говорить, можна зробити висновки, як він діятиме проти нас надалі.

Але зараз є велика дискусія, чи можна такий контент показувати, тому в законопроєкт була додана ця норма», – пояснює юристка.

Законопроєкт забороняє для поширення програми незареєстрованих іноземних лінійних медіа, а також програми медіа держави-агресора/окупанта – за винятком випадків, обґрунтованих рішеннями Нацради.

Деталей про останні в законопроєкті немає.

Також немає відповіді на запитання, чи означає це, приміром, що «Інтер» не зможе показувати російський проєкт «Слідство вели з Леонідом Каневським», який зараз є ключовим у сітці?.

Що будуть зобов’язані поширювати медіа.

Вихідні дані.

До традиційних вихідних даних додається ідентифікатор у реєстрі, за яким доступна вся інформація про медіа з реєстру.

Онлайн-медіа теж мають оприлюднювати та регулярно оновлювати на своєму веб-сайті / онлайн-профілі: назву, поштову адресу, телефон, адресу електронної пошти та ідентифікатор у реєстрі (для зареєстрованих).

Ольга Большакова вважає небезпечною вимогу до онлайн-медіа розміщувати інформацію про авторів.

«Заборона анонімних акаунтів – це дуже небезпечна річ, оскільки в нас багато сайтів, де обговорюються суспільно-політичні питання і критикується влада.

Якщо вони перестануть бути анонімними, то рівень критики знизиться через страх», – вважає вона.

Юристка сподівається, що ця норма буде виключена з тексту законопроєкту, який готують до другого читання.

Національний та європейський продукт.

Щодо нього в законопроєкті встановлені квоти.

Натомість зникла квота на власний продукт.

Лінійні медіа мають поширювати не менше 50% національного продукту та не менше 20% програм незалежних студій-виробників (у тижневому обсязі мовлення).

Для нелінійних медіа вимоги дещо інакші: європейський продукт і програми незалежних студій-виробників мають становити кожна не менше 30% каталогу програм.

«Квота на продукт незалежних студій виробників – це європейській підхід.

Він має на меті не дозволити повну монополізацію ефіру й дати можливість незалежним особам, які мають свою критичну точку зору, доносити інформацію до аудиторії», – пояснює Ольга Большакова.

У законопроєкті визначено, що незалежна студія-виробник – це та компанія, яка не є пов’язаною особою того медіа, яке її поширює.

Квоти національного продукту не поширюються на тематичні медіа – критерії тематичних медіа та обсяги національного продукту для них визначатимуть Нацрада разом з органом спільного регулювання.

За результатами обговорення в регіонах робоча група з доопрацювання законопроєкту пропонуватиме авторам законопроєкту зробити винятки і для локальних медіа: залишити норму щодо незалежних студій-виробників лише для загальнонаціональних медіа.

Програми та музичні твори державною мовою.

Мовні квоти повністю копіюють положення закону про мову.

Також обов’язковими для поширення є відповіді та спростування, інформація про дні трауру та пам’яті, офіційні повідомлення про надзвичайні ситуації.

Інфографіка: з презентації концепції законопроєкту, наданої народним депутатом Микитою Потураєвим.

Теги за темою
Статті Ринок
Джерело матеріала
loader
loader