Завдяки дискваліфікації росіянина український атлет отримав медаль чемпіонату Європи-2014

Через шість років після чемпіонату Європи-2014 Європейська легка атлетика (ЕА) офіційно оголосила про те, що українець Руслан Дмитренко став бронзовим призером зі спортивної ходьби на 20 км.

Це стало можливим після дискваліфікації через порушення антидопінгових правил росіянина Алєксандра Іванова.

Про це йдеться у циркулярному листі, який надійшов на адресу Федерації легкої атлетики України від імені виконавчого директора ЕА Крістіана Мілза.

Фініш на чоловічій «двадцятці» у Цюріху швидше нагадував фініш спринтерів, аніж скороходів.

Щоб визначити, хто яким був, організаторам довелося звернутися до системи фотофінішу.

Атлетів, які посіли місця з першого по четверте, розділили дві секунди.

Переможцем тоді став іспанець Міґель Анхель Лопес (1:19.44 хв).

На другу сходинку піднявся росіянин Алєксандр Іванов (1:19.45 год).

Ще один представник РФ Денис Стрєлков і українець Руслан Дмитренко показали час 1:19.46 год, проте десяті (!) долі секунди були на боці Стрєлкова.

Після дискваліфікації Іванова Дмитренко піднявся на третє місце, а Стрєлков, відповідно, став другим.

Навіть попри те, що звістка про бронзу надійшла до Руслана Дмитренка лише через шість років після чемпіонату Європи, ця медаль має для нього неабияку цінність.

П’ятка на правій нозі була роздроблена на кілька сегментів, постраждали коліно і великий палець лівої ноги та ліва рука.

«Я маю намір повернутися у спорт.

Власне, тому ми і звернулися саме до лікаря, який високо кваліфікований, працює зі спортсменами і дуже добре на цьому розуміється», - говорив тоді Руслан.

Після численних операцій Дмитренко вже почав реабілітацію у домашніх умовах.

Вчора отримав приємну звістку від лікаря, а сьогодні – і від Європейської легкої атлетики.

«Приємно отримати медаль.

Як кажуть, нема лиха без добра.

У мене все співпало: я вийшов з дискваліфікації, все налагоджується з моїми руками і ногами, поступово починаю реабілітацію – і тут такий бонус у вигляді бронзи! Можливо, це знак, що не можна зупинятися, потрібно рухатися далі і попереду будуть ще медалі.

Це величезний стимул для мене, - говорить Руслан Дмитренко.

- Ми з Лілею, моєю дружиною, якраз пригадували той фініш у Цюріху.

Від першого місця нас відділили дві секунди, а між третім та четвертим і взагалі були, здається, лише дві десяті.

Зараз я відновлююся після операцій.

Вже почав реабілітацію у домашніх умовах, але чекав, що скаже лікар.

Вчора зробили знімки, незабаром планую проходити реабілітацію вже на серйознішому рівні.

Лікар навіть дозволив ставати не лише на п’ятку, а й на пальці і поступово їх навантажувати, тим самим повертаючи стопі колишні відчуття».