Цими вихідними відзначають свої дні народження два моїх рідних міста.
Першому виповнюється 1538 років.
Друге – трішки молодше.
Йому 245.
Це Київ та Кривий Ріг.
Чи можливо їх порівнювати? Ні.
Це все одно, що обирати, кого ти любиш більше – маму чи тата.
У Кривому Розі я народився, а в Києві остаточно став саме тим, ким я є.
Кривий Ріг подарував перших друзів і перше кохання.
І всі ми разом опинились у Києві, який зробив і дружбу, і кохання тільки міцнішими.
У Кривому Розі народилася моя донька.
У Києві народився мій син.
У Києві – найзапашніша кава.
У Кривому – найсмачніший мамин борщ.
Між ними – відстань у 417 кілометрів і різниця у 1293 роки, але є те, що беззаперечно об’єднує ці міста.
Це неймовірні, талановиті, сміливі, світлі та добрі люди.
Власне, як і в усій нашій Україні.
І до Києва, і до Кривого Рогу мені завжди хочеться повертатись.
У Кривому Розі, в РАЦСі, я дав обітницю вірності своїй дружині.
У Києві, в Парламенті, я присягнув на вірність українському народові.
В обох випадках я прагнув зробити людей щасливими.
І не має значення – це одна людина чи багатомільйонна країна.
Головне – бути вірним своїм клятвам кожного дня та кожної миті.
Знаєте, зараз на будь-яке свято традиційне побажання здоров’я стало особливо цінним та актуальним.
І сьогодні – не виняток.
Тож хочеться побажати Києву та Кривому Рогу завжди бути здоровими.
В усіх сенсах цього слова.
Бути здоровими в питаннях комфорту, безпеки, затишку та дозвілля.
Мати міцний імунітет від «вірусу поганих доріг», тримати дистанцію від заторів і хаотичної забудови.
Регулярно одержувати вітамінний заряд від івентів, концертів, змагань і масштабних інвестицій.
На повні груди дихати чистим повітрям.
Бути, жити і квітнути ще не одну тисячу років!.
Уродженець Кривого Рогу,.
мешканець Києва,.
громадянин України.
Володимир Зеленський.