Квартирні крадіжки: як захистити житло і не сісти у в'язницю
Квартирні крадіжки: як захистити житло і не сісти у в'язницю

Квартирні крадіжки: як захистити житло і не сісти у в'язницю

В Києві протягом доби в середньому обкрадають 15 квартир. Злочинці по-різному слідкують за майбутніми жертвами: хтось моніторить соцмережі, хтось ставить мітки на дверях. Все ж інколи злодії натрапляють на господаря, який захищаючи своє, може травмувати чи не розрахувати силу та вбити крадія.

Що загрожує власнику житла, який захищаючи своє майно чи й життя, травмував чи вбив злодія, – розповідає 24 каналу адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін.

Самооборона на межі допустимого

У наш час поняття необхідної оборони відоме майже кожному українцю. Це й не дивно, адже в Конституції зазначено – кожен має право захищати своє життя і здоров’я. Інститут необхідної оборони є одним з найдавніших в теорії та практиці кримінального права.

Конституція України встановлює наступне: кожен має право захищати своє життя i здоров’я, життя здоров’я інших людей від протиправних посягань. Як пояснює Денис Головін, конкретизація цього конституційного положення знайшла своє відображення в статті 36 Кримінального кодексу України (КК), яка виступає в якості гарантії реалізації права кожної людини на самозахист, захист інших людей, державних та суспільних інтересів від суспільно небезпечних посягань.

Що означає необхідна самооборона?

Дії, вчинені задля захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої людини, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Проте, за умови, що при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Так говорить Стаття 36 КК.

У вищенаведеній статті також зазначається, що кожен має право на необхідну оборону, незалежно від можливості уникнути небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших людей чи органів влади.

квартирні пограбування, захистити квартиру від злодіїв
Після візиту злодіїв квартири часто доводиться ремонтувати / Фото 24 каналу

Однак, як застерігає Денис Головін, стаття 36 КК України – одна з тих, що містить чимало підводних каменів як у тлумаченні, так і у застосуванні. Адже вона містить оціночне поняття – "шкода, необхідна і достатня в даній обстановці". Отже, одразу можна зробити висновок, що за наявності лише певних обставин необхідна оборона визнається правомірним вчинком.

Людина, яка захищається, одразу опиняється у вкрай невигідному становищі по відношенню до нападника. За законом, шкода, яка завдається при захисті, повинна приблизно дорівнювати шкоді, яка завдається при нападі. Інше питання: як, перебуваючи в стресі, той, хто захищається, зможе визначити момент, коли потрібно зупинитися аби не завдати нападнику надмірної шкоди? Майже ніяк,
– пояснює адвокат.

Інше оціночне поняття – "перевищення меж необхідної оборони". Тобто умисне заподіяння нападнику чи крадію тяжкої шкоди, яка вочевидь не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

І знову виникає питання, як за долі секунди той, хто захищається, зможе визначити чи є нанесена ним шкода нападнику співмірною із небезпекою посягання. Теж навряд чи це під силу звичайній людині.

За перевищення меж самозахисту настає кримінальна відповідальність:

  • за статтею 118 (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони);
  • за статтею 124 (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони) Кримінального кодексу України.

На практиці, смерть нападника від дій того, хто захищається завжди розглядається судами як перевищення меж необхідної оборони. З цього правила є винятки, але вони настільки рідкісні, що сприймаються юридичною спільнотою як щось надзвичайне,
– ділиться досвідом адвокат Головін.

Якщо обороняючись людина заподіяла зловмиснику шкоду середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, тоді кримінальної відповідальності це не тягне, але й не звільняє від обов‘язку відшкодувати заподіяну шкоду.

В очікуванні нападника

Слід вирізняти й випадки перевищення меж необхідної оборони та дії несумісні з умовами необхідної оборони, передбаченими КК України. Так, якщо при необхідній обороні випадково непричетну до посягання людину вдарили, то відповідальність, залежно від наслідків, може настати за заподіяння шкоди з необережності.

Окрім цього, не можуть вважатися необхідною обороною протиправні дії, спрямовані на захист від гіпотетично очікуваного посягання. Так, встановлення у приміщеннях, на воротах, дверях, парканах приватних садиб різних охоронних пристроїв, які здатні завдати тяжкої шкоди здоров`ю або й позбавити життя (капкани, пристрої з електричним струмом тощо), за загальним правилом, не може вважатися необхідною обороною, через явну передчасність.

захист житла від рабіжників
Собаки – надійні захисники житла / Фото 24 каналу

Загалом, випадків, коли закон вважає, що перевищення меж немає, лише три.

В частині 5 статті 36 КК України йдеться, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не тягне кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає для:

а) захисту від нападу озброєної особи;

б) захисту від нападу групи осіб;

в) відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення (гараж, дачу, офіс тощо).

Як зауважує Денис Головін, теоретично в цих трьох випадках можна навіть вбити нападника. Це підтверджується і судовою практикою.

Відомий випадок, коли людина була засуджена за статтею 118 КК України за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. З матеріалів справи випливало, що засуджений, перебував у себе вдома та захищаючись від незаконного проникнення в його житло і нападу двох чоловіків, завдав одному з них кухонним ножем удар в груди, в результаті якого постраждалий в той же вечір помер в лікарні. Касаційний кримінальний суд в складі Верховного Суду, переглядаючи справу, вказав, що засуджений запобігав протиправному насильницькому вторгненню у своє житло і захищався від нападу групи осіб, а значить, згідно з частиною 5 статті 36 КК України, перебував у стані необхідної оборони, тому його не притягнуть до кримінальної відповідальності.

Також Денис Головін зазначає, що відповідно до статті 36 КК України людина не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане  небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Однак стан "сильного душевного хвилювання" також треба ще довести.

Отже, роблячи висновки з вищезазначеного варто пам’ятати, перед застосуванням передбаченого Конституцією України права на захист себе чи інших людей потрібно правильно оцінити ситуацію. Лише після цього вчинити саме так, щоб це було спрямовано на припинення протиправного посягання без заподіяння тяжких наслідків, в чому б вони не полягали.

Детальніше про захист своїх прав можна прочитати в Telegram-каналі Дениса Головіна.

Теги за темою
Новини України Гроші Статті Публікації
Джерело матеріала
loader
loader