Єдиний вцілілий в авіатрощі Ан-26 курсант розповів про останній політ та перші хвилини після трагедії - ексклюзив ТСН

20-річному курсанту В'ячеславу Золочевському, єдиному, хто врятувався в катастрофі Ан-26-го під Чугуєвим, дозволили вийти з лікарняної палати на вулицю. У хлопця струс головного мозку, забої та опіки.

В'ячеславу важко згадувати той день, але дещо про останній політ Ан-26 він розповів у сюжеті ТСН.19:30.

З Іриною, мамою єдиного вцілілого курсанта в авіатрощі під Чугуєвим В'ячеслава Золочевського, ТСН поїхала у шпиталь до сина. "Славик пріподнял голову. Он бул весь в крові та казав "Мама". Я ночі не сплю. Просто не можу відійти від тієї ночі", - згадує жінка. 

За її словам, в п'ятницю Слава їй подзвонив і попередив, що від шостої до дев'ятої вечора буде в небі. Уже близько 21 години, майже відразу після трагедії, Ірина побачила в соцмережах відео літака, що палає. "Я скрізь шукала очима сина. Це був якийсь страшний сон. Скільки хлопців не повернулося...", - каже мама курсана Ірина Злочевська. 

Четвертий день її син перебуває у Харківському військовому шпиталі. Журналістам сюди не так просто потрапити, але ТСН вдалося, щоб ексклюзивно з перших вуст від єдиного курсанта, який вижив, дізнатися, що все таки сталося на борту Ан-26.

Він здійснив першу прогулянку після авіатрощі. В'ячеславу ще важко ходити. Мама хоче хлопця підтримати, проте він як справжній майбутній офіцер не виказує, що потребує допомоги. У нього перебинтована голова: у хлопця струс мозку, множинні забої, на обличчі немає живого місця, незначні опіки по тілу. Він єдиний зумів вибратися з літака і вижити. "У сорочці, кажуть, народився", - каже він. 

Він навчається на третьому курсі. Для курсанта університету Повітряних сил розпочався найжаданіший період у навчанні – практика. Це були його перші польоти. За плечима лише п'ять годин у небі, налітати зараз мали ще три. За його словами, на борту Ан-26 опановували навігацію, запуск двигунів, радіопереговори. У салоні - десять робочих місць із навчальними приладами, 20 курсантів у салоні та ще сім членів екіпажу. Слава сидів майже поруч із кабіною пілота. За його словами, політ тривав нормально, нічого незвичного. Аж раптом він отямився всередині палаючого літака. "Я, мабуть, вдарився головою", - згадує. 

Слава не міг зрозуміти, що відбувається. Все здавалося нереальним епізодом із комп'ютерної гри. Хлопця привалило фюзеляжем, можливо, це вберегло його він сильних опіків. Він зміг виповзти зсередини. Тим, що бачив і пережив у ту мить, поки що не готовий ділитись.

Єдине згадує, коли вибрався, то намагався врятувати друга – Віталія Вільхового. Тіло курсанта охопило полум'я. "Намагався гасити. Потім підбігли інші, його загасили і все", - розповідає хлопець. 

Слава стійко тримається і не виказує емоцій, які вирують усередині, каже мама. "Наступного дня він дізнався, що цей хлопчик помер. Це убло страшно. У нього знову все перед очима з'явилося", - згадує мати. 

У тому літаку хлопець утратив усю групу: 12 одногрупників уцілів лише він. Слава з дитинства марив небом. Хотів стати пілотом як тато. Диспицліна та вишкіл. Мама зберегла навіть відео, де він іще маленький у дитсадку, а вже майбутній пілот. Проте ця трагедія перевернула все з ніг на голову. Тепер хлопець вирішує, чи взагалі продовжить навчання: " Я не знаю. Може так, а може ні. Все повинно зажити, по-перше".

Він поки що не квапиться аналізувати, чому саме  вижив. За його словами, треба час. Відразу після групи ТСН до Славка завітали правоохоронці. Про що саме розпитували - таємниця слідства. Ірина ж в особистий календар внесла ще одну дату: "У нас ще один день народження, 25 вересня", - каже жінка.

Лікарі кажуть: хлопець не затримається в лікарні, але попереду місяці реабілітації. Найголовніше для них зараз це почути правду, що сталося на борту Ан-26 і хто відповість за загибель людей.