Про італійську мафію у США в першій половині XX століття ходили лише чутки. Так тривало, поки не з'явився Доні Браско – так його знали у мафіозних колах. А от серед федералів він був відомий як агент Джо Пістоне.
- 1Поява мафіозних кланів у США
- 2Джо Пістоне – агент під прикриттям
- 3Перші контакти з мафією
- 4Як Пістоне здобув довіру родини Бонанно
- 5Смерть боса Карміна Галанте
- 6Нова сторінка "кар'єри" Джо Пістоне
- 7Відкриття клубу у Флориді
- 8Контракт для Доні Браско
- 9Завершення операції Доні Браско
Він настільки майстерно зіграв свою роль, що злочинні угрупування не просто пустили його в свої ряди. Йому вдалося втертись у довіру до найближчого оточення кланів. Детальніше – у програмі "Спецслужби" на 24 каналі.
Поява мафіозних кланів у США
Італійські угрупування з'явилися у США з однією метою – розширити вплив і стати транснаціональними злочинними корпораціями. Осередком і найсприятливішими містом став Нью-Йорк, найбільше місто у Штатах, де багато можливостей.
"Велике яблуко" розділили між собою 5 головних сімей: Бонанно, Гамбіно, Коломбо, Дженовезе і Лукезе. Кожна з родин контролює свою територію в місті, та й за його межами теж. Разом вони – італо-американська мафія, але такий "гангстерський уряд" був не завжди.
Повний випуск програми "Спецслужби": відео 24 каналу
Аби уникнути воєн між кланами і суперечок за територію, мафіозі Лакі Лучано створив так звану Комісію – зібрання, на якому вирішують суперечки сімей.
Як би правоохоронці не намагалися перешкодити гангстерам, на таких зібраннях мафія придумувала все нові й нові плани. Щоразу намагання копів були марними, все доводилося починати з нуля. Потрібно було знайти людину, яка зможе проникнути у внутрішню "кухню" і зливати дані федералам. Саме таким став агент Джо Пістоне.
Джо Пістоне – агент під прикриттям
Пістоне обрали ще й тому, що він уже мав досвід роботи під прикриттям. В 1974 році допоміг викрити банду викрадачів авто, ставши своїм серед чужих. Отримана інформація стала ключовою для затримання понад 30 членів угрупування та ліквідації банди. Усіх її лідерів кинули за ґрати.
Справа з мафіозі – це вже абсолютно новий рівень. Якщо викрадачі авто в разі викриття Джо могли би просто перекупити його хабарями, то з гангстерами у такі ігри не пограєш. Один невірний крок – і можна залишитися без голови.
Одна з перших фотографій Джо Пістоне / Архівне фото
Але Пістоне виріс в італійському районі Нью-Джерсі, тому прекрасно був знайомий з традиціями мафіозі. Весною 1976 року разом з ФБР він придумав собі легенду, фальшиві документи та з агента перетворився на дрібного крадія коштовностей.
Щоб і справді відповідати цій професії, ходив на спеціальні курси до свого знайомого у ювелірній крамниці. Той навчив його, як відрізняти підробки від оригіналу та як правильно продавати нібито крадені дорогоцінні камені. І "вклав" йому в голову прайс-лист практично кожного камінця.
З особової справи Пістоне зникли всі дані про його справжню особистість і родину: дружину і 3 дітей. Все почалося восени 1976 року. Через те, що операція відбувалася одночасно в 2 великих містах (Маямі та Нью-Йорку), інколи її називають Sun-Apple, в перекладі – "сонячне яблуко".
Втертися в довіру до мафіозі Доні мав за пів року, а потім операцію би прикрили. Але ніхто не знав, що ті 6 місяців перетворяться у довгих 6 років. Браско ходив по барах і пабах, які за інформацією ФБРівців часто відвідували кримінальні авторитети США.
Перші контакти з мафією
Чарка за чаркою, за майже 6 місяців йому таки вдалося привернути увагу. Першими з Доні сконтактували гангстери із родини Коломбо. Вони намагалися віднайти шляхи поставок наркотиків до США із Сицилії. Це було дивиною для ФБР, бо італо-американська мафія в 1970-х неохоче вела наркобізнес, надаючи перевагу казино, клубам і гральному бізнесу загалом.
Ми завжди знали, що наркотики – брудний бізнес. Продавати їх – це все одно, що годувати свою ж дитину всім цим. А якщо вже ти у це влазиш, то тебе 100% упіймають,
– зазначав Френк Кулотта, колишній гангстер.
Від справ родини Коломбо довелося війдійти через наджорстокість. Заради наркобізнесу вони нещадно убивали всіх, хто стояв у них на дорозі. Доні Браско у цьому випадку був не просто свідком. Аби довести, що він "свій", йому теж наказали убити, чого агент ФБР просто не міг собі дозволити.
Тому він відійшов від їхніх справ і продовжив пошуки інших мафіозі. В 1977 році йому підвернулася нагода познайомитися із капореджиме (звання в структурі мафії) родини Бонанно – жорстоким командувачем гангстерських загонів Ентоні Міррою.
Капореджиме родини Бонанно Ентоні Мірра / Скриншот з відео
Його репутація йшла далеко перед ним. Він теж був причетний до наркотичних справ, але головний акцент робив на клубах і ставках. Познайомившись ближче із Браско, Мірра почав всюди брати його з собою. Так і почався шлях Джо Пістоне у кримінал.
Як Пістоне здобув довіру родини Бонанно
Мірра був квитком до отримання інформації про Карміна Галанте, глави кримінальної родини Бонанно. Коли ФБРівці дізналися, що агенту вдалося завоювати довіру мафіозі, перед ним поставили завдання – рознюхати зсередини, чим живе гангстерський глава.
Які у нього плани, як веде бізнес, як влаштована структура мафії – всі ці завдання, зрозуміло, були не простими. Адже Браско не був повноцінним членом банди, а лише був наближений до них. Аби долучитися до рядів мафіозі, треба довести, що ти "свій". Мовою криміналу це означає убити.
Але ніхто не хотів так швидко приймати новачка в родину. Спочатку він мав довести, що гідний пройти всі випробування. Але на дріб'язкових завданнях іменем Карміна Галанте навіть і не пахло.
Американський мафіозі Кармін Галанте / Архівне фото
Аби остаточно закріпити за собою звання надійного члена мафіозних рядів, треба було бути корисним, тобто приности гроші. Доні це вдавалося, оскільки він був "крадієм коштовностей". Звичайно, що справжніми пограбуваннями він не займався. Готівку йому передавали ФБРівці.
Суми засекречені, тому невідомо, скільки федерали витратили за 6 років його роботи під прикриттям. Але можна здогадатися, що гроші були немаленькі. Враховуючи, що Доні не вигнали з банди, а навпаки – почали йому ще більше довіряти.
Браско дізнався про воєнізовану ієрархічну структору мафіозних родин. Виявилося, що найнижчі чини не знали, хто ними керує. Ба більше, з'ясувалося, що звинуватити главу угрупування у вбивствах не можна. Бо особисто він не причетний, а на засідання Комісії нікого не пускають.
Питання арешту босів мафії було ключовим для ФБР. І хоч Джо Пістоне не зміг із цим ніяк допомогти, він регулярно надавав спецслужбам важливі дані.
"Він зливав інформацію про те, хто у яких справах замішаний, якими видами рекету займалися гангстери. Він знав не тільки про плани, які готуються у майбутньому, а й навіть про те, кого збираються убити і чому", – пояснив Джеймс Каллстром, агент ФБР.
Смерть боса Карміна Галанте
Йшов 1979 рік. Пістоне вже майже 3 роки не бачив родини – пропускав свята, дні народження. Раз на кілька місяців ФБРівці дозволяли йому переговорити з сім'єю по захищеній телефонній лінії. Згідно із легендою, в Доні Браско родини не було, лише погані стосунки з дівчиною.
Тому прекрасно ладив із родинами рядових мафіозі та їхніх командирів – продовжував втиратися в довіру. Вони йому вірили. Думали, що створюють для нього нову сім'ю. Акторська майстерність Пістоне була бездоганною. З одного боку він був самотнім крадієм, з іншого – злим гангстером.
Справи у Браско йшли добре, як і в мафіозі. Але у липні 1979 року все пішло шкереберть. Карміна Галанте убили. А це означало, що в рядах гангстерів йому вже не було чого робити. Смерть боса мала би суттєво змінити існування кримінальної родини.
Побутує версія, що Галанте замовили інші мафіозні сім'ї через його бажання забирати весь прибуток від продажу наркотиків. А вирок привели у виконання його власні тілоохоронці. Мафіозі знайшли мертвим із сигарою в зубах. Новина дуже швидко облетіла не тільки кримінальний світ.
Нова сторінка "кар'єри" Джо Пістоне
Про убивство боса мафії говорила вся Америка. Здавалось би, що робота під прикриттям для Джо Пістоне закінчена. Та насправді тоді тільки почалася нова сторінка його кар'єри мафіозі. В боротьбі за владу і місце глави угрупування зійшлося багато охочих.
Явними лідерами були Ентоні Мірра та Домінік Наполітано на прізвисько "Соні Блек". Пізніше саме цей чоловік привів Браско в сім'ю Бонанно, за що і поплатився життям. Блек вважав Браско своїм найкращим другом. Разом вони вели бізнес та боролися за коронне місце у мафіозному світі.
Американський мафіозі Домінік Наполітано / Архівне фото
На місце Галанте мітили всі. Навіть інші мафіозні родини намагалися підпорядкувати бізнес Бонанно, переділивши їхні території. ФБРівці про це прекрасно знали завдяки Джо Пістоне. Залишалося визначити, хто буде наступним лідером і як керуватиме бізнесом.
Відкриття клубу у Флориді
Назрівала потужна війна, в ній для Браско була відведена окрема роль. Наприкінці 1979 року мафіозі доручили Браско відкрити клуб у Флориді. Він мав стати центром зустрічей для інших кримінальних угрупувань. Досить непогане досягнення як для агента ФБР під прикриттям.
Цікаво, що практично всі операції з підготовкою до відкриття Браско тягнув на собі. Йому довіряли трансфери грошей, керування людьми і договори з компаніями обслуговування. То був чудовий шанс продемонструвати гангстерам свою відданість. Для ФБР – шанс підчепити мафіозі на гачок. Адже якщо клуб вдасться відкрити, то у федералів будуть очі у самісінькому ядрі італо-американської мафії.
Якщо у Нью-Йорку головними були Бонанно, то Флориду тримав під собою Санто Траффіканте. ФБРівці уже давно точили на нього зуб, але упіймати його було просто нереально. І от через відкриття клубу Домінік Наполітано поїхав домовлятися за питання ціни із Траффіканте.
Санто Траффіканте – бос мафії у Флориді / Архівне фото
Була, щоправда, одна проблема: територія США ділилась між впливовими мафіозними родинами. І щоб зайти на одну із них і почати там свій бізнес, потрібно було спочатку домовитися. І віддати стільки відсотків від прибутку, скільки попросять господарі. Якщо ж ні – доведеться забиратися.
Угода відбулася, зелене світло на відкриття закладу дали. Судячи із доказів, наданих Доні Браско, це означало, що лідера флоридського угрупування уже можна було засудити за причетність до відкриття мафіозного клубу. Так, до речі, і сталося.
Але через хабарі Траффіканте примудрився уникнути покарання. Проте всю цю затію Пістоне зміг провернути руками Домініка Наполітано. Клуб відкрили у 1980 році. Домінік Наполітано, перед тим, як демонструвати його мафіозним босам, приїхав переконатися, що справи йдуть добре.
Контракт для Доні Браско
З камерами відеоспостереження у картинах та прослуховувальними апаратами у стінах клуб таки запустили в роботу. І поки мафіозі розважалися і обговорювали бізнесові питання, весь цей час їх чули і бачили ФБР. На записи потрапило все: обличчя, номера телефонів, наркотики. Це був успіх.
За цей час місце убитого боса Карміна Галанте зайняв Філіп Растеллі. Щоправда, керував він угрупуванням із тюремної клітки. І хоч у федералів вже була інформація на нього, вони все одно не знали, що той замовив убивства 3 високопоставлених мафіозних чинів, які планували його скинути.
Американський мафіозі Філіп Растеллі / Архівне фото
Цю інформацію допоміг дістати Браско, адже убивство постійно крутилося на язику в Наполітано. Запобігти йому не вдалося. У 1981 році мафіозі розібралися з 3 заколотниками. А правоохоронці влізати у справи криміналу не хотіли. Притримувалися принципу, що собаки самі себе перегризуть.
Навіть убивство заколотників не зупинило кривавого міситва всередині мафіозної родини. Бонанно готувалися до масштабної війни за владу і для Браско там відводилася окрема роль. Та для цього федерала під прикриттям треба було прийняти у свої ряди.
Наполітано представив його босу мафії, замовив за нього слово. Мовляв, він працює з нами вже кілька років, добре себе проявив, приносить гроші, веде наш бізнес, а тому – його варто зробити одним із нас. Кандидатуру погодили, а це значить, що Доні отримає контракт.
Коли Наполітано дав мені контракт на убивство, у мене не було вибору. Ти не можеш відмовитися, мусиш прийняти. Це така умова прийняття в ряди мафії. Якщо ти відмовишся – сам станеш мішенню,
– пояснив Джо Пістоне.
"Мені пощастило, бо чоловік, якого я мав прибрати, уже знав, що йому кінець. Він втік і мені ще довелося його шукати", – додав він.
Завершення операції Доні Браско
Так Доні виграв собі час, поки ФБР не вступило в гру. Стало очевидно, що робота під прикриттям переросла у справжню кримінальну кар'єру Джо Пістоне. Його виріщили зняти із завдання. І це при тому, що сам Пістоне зніматися із нього не хотів.
З одного боку він розумів, щоб продовжити роботу під прикриттям – треба убити. Іншого варіанту немає. З іншого, він знав, якщо втече і безслідно зникне, то мафіозі оголосять за його голову кругленьку суму. Більше він не зможе жити нормальним життям.
Справу треба було добити до кінця, але в ФБР вирішили інкаше. Доні відкликали, посадили на літак і відправили в інший кінець США – подалі від мафіозі. А на Соні Блека тим часом, чекав дуже неприємний сюрприз.
Ми прийшли до Наполітано додому. Сіли за обіднім столом і пояснили, що Джо Пістоне насправді був агентом ФБР. І все, що він знав, знаємо тепер і ми,
– прокоментував Джеймс Кінні, агент ФБР.
"Ми пояснили йому також, що він тепер у небезпеці. Бо це він привів його у родину, ще й познайомив з босом Траффіканте", – додав він.
Наполітано й сам це прекрасно розумів. Йому довелося втікати і переховуватися. Але зла на Джо Пістоне він не тримав. Наполітано вважав його добрим товаришем, який так чи інакше допомагав йому у всьому.
Однак затримати крупних риб не вдалося. Вони залягли на дно і почали полювання на тих, хто привів Браско в сім'ю. Одним із жертв став Домінік Наполітан. Його тіло знайшли розчленованим у серпні 1971 році. Убивство стало символічним посланням до усіх гангстерів.
За 6 років роботи під прикриттям, Доні отримав надбавку до зарплати – 500 доларів. Сума не дуже то й велика, але на той час за ці гроші можна було оплатити дітям навчання.
Операція Доні Браско закінчилася у 1981 році, Джо Пістоне переховувався і завжди ходив, оглядаючись. Та попри це, через 5 років, коли прокотилася нова хвиля судів, він прийшов свідчити проти мафіозі не прикриваючись: викрив своє ім'я, місце проживання і обличчя.
Геніальний агент Джо Пістоне /National Geographic
ФБР попереджали, що це дуже небезпечно, але Джо неодноразово запевняв, що його свідчення можуть допомогти засадити поганців у тюрму. Не вийшло. Того ж таки боса Траффіканте кинути за ґрати так і не вдалося.
Проте Джо Пістоне живий і до сьогоднішнього дня. І поки ніхто не знає чому: тут постаралися ФБРівці, чи у нього є якийсь спеціальний контракт із мафією.