"Велика сімка" і "маленька" Україна: Про що новий скандал у Твіттері?

"Велика сімка" і "маленька" Україна: Про що новий скандал у Твіттері?

Новина від наших заокеанських друзів: члени Конгресу США від Демократичної партії ініціювали законопроєкт, який пропонує зробити Вашингтон, округ Колумбія, 51-м штатом Америки. Я так думаю, що аби двічі не вставати, можна розглянути одним пакетом і приєднання до США України в якості 52-го штату. Все одно ми належим їм – якщо не де-юре, то де-факто.

Інакше як пояснити той факт, що посли Великої сімки просто у Твітері роздали поради про те, що Україні робити зі своїм судочинством? Ми якось пропустили цей скандал на тлі невирішених проблем вакцинації тощо. Пропустили, а дарма. Повідомлялося, що "рекомендації були зроблені у відповідь на проблеми, спричинені рішенням Конституційного cуду України у жовтні, які, на думку послів, стали серйозною загрозою демократичному розвитку країни".

G7 накидала для нас дорожню карту з трьох пунктів. Перший звучить так: відновити правові норми щодо боротьби з корупцією, які нещодавно були визнані неконституційними, із забезпеченням надійної правової основи. Тобто перекреслити відомі рішення КСУ щодо антикорупційного законодавства (навіть не зважаючи на те, що в нашій країні рішення Конституційного cуду оскарженню та перегляду не підлягають).

Другий пункт – ще цікавіший: не допустити у майбутньому заподіяння шкоди з боку КСУ, навіть якщо він перетвориться на справді незалежну та підзвітну установу. Тобто водити суд на короткій шворці, як дресированого песика і не давати йому свободи самовираження (все вірно, адже конституційні суди в країнах третього світу лише для того й існують, аби виконувати забаганки Великої сімки).

І, нарешті, третій пункт: забезпечити, щоб кандидати на ключові посади в судові та правоохоронні органи призначались за принципом прозорості, врахування їх попередніх заслуг та наявності довіри до них. Одним словом, треба, аби в судді брали тих, на кого вкажуть грантівські та соросівські структури, бо істина в останній інстанції – у них, як і розуміння суті наших реформ.

Також посли зазначили, що положення, спрямовані на відновлення відповідальності за неправдиве декларування або умисне неподання декларації про майно, які були прийняті Верховною Радою 4 грудня, "не мають достатньо стримуючого ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції". Одним словом, нас не похвалили, хоча парламент у грудні минулого року справді зробив все, що міг – у тій вкрай непростій ситуації, яка склалася.

В документі викладені також рекомендації щодо роботи Конституційного cуду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, громадської ради доброчесності, Верховного суду. Одним словом, ніхто не був забутий чи проігнований. ТЗ (технічне завдання) дісталося всім та кожному.

Крім того, посли висловилися і щодо антикорупційної реформи. Зокрема, на думку дипломатів,  з урахуванням останнього рішення КСУ слід якнайшвидше створити надійну правову основу для забезпечення інституційної незалежності та безперебійної ефективної роботи НАБУ. Також в документі висловлюються рекомендації щодо роботи НАЗК в контексті забезпечення належних санкцій за неправдиве декларування. Наостанок посли також висловилися за незалежний процес відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Тим часом у Києві, коли Вища рада правосуддя ознайомилася із подібним документом, вона спочатку навіть не повірила в реальність того, що відбувається. ВРП звернулася до міністерства закордонних справ і до Кабінету міністрів із проханням повідомити, чи надсилали посли країн G7 в Україні офіційними каналами перелік пріоритетних заходів, які були опубліковані. Таке звернення мало місце 26 січня, і відповіді на нього ще нема.

ВРП нагадала, що відповідно до частини другої статті 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, всі офіційні справи з державою перебування, ввірені представництву держави, що акредитує, здійснюються з міністерством закордонних справ країни перебування або через це міністерство. А не через Твітер, Інстаграм чи, не дай боже, ТікТок.

"Частиною другою статті 5 Закону України "Про дипломатичну службу" передбачено, що міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин. Згідно з указом президента України "Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин" від 18 вересня 1996 року № 841/96, міністерство закордонних справ України сприяє взаємодії органів виконавчої влади з органами законодавчої та судової влади в частині здійснення ними зовнішніх зносин", – йдеться у заяві.

Маленьке таке нагадування про те, що в чужий монастир не входять зі своїм уставом, і все має відбуватися у певних правових (а в даному випадку ще й дипломатичних) межах. Бо інакше ситуація виглядає неприйнятною. Як неприйнятним було б, якби президент Зеленський (або інший високопосадовець) написав у твіттері Трампа свої поради відносно того, як екс-президенту США слід було управляти країною.

Хоча я й забила: твіттер Трампа заблокований назавжди. А краще було б, аби заблокували сторінку G7. Так би ситуація не виглядала настільки скандальною, бо, мабуть, не було ще прецеденту, аби іноземні партнери диктували національному конституційному суду порядок денний, та ще й зауважували у дужках, що суд цей треба постійно тривати в полі зору, аби він не нашкодив.

Українцям часто кажуть про те, що ми маємо ту владу, на яку заслужили. І почасти це справедливо. Але ми маємо і такі зовнішні взаємини з нашими партнерами, які ми допускаємо і заохочуємо. Якби йшлося не про країну, а про родину, то будь-який психолог вам би сказав, що тут має місце абьюзінг – психологічне насильство сильнішого над слабшим. В даному разі представників ЄС та США над залежною від них, а тому й ослабленою Україною.

І будь-який психолог – у розвиток цієї ж аналогії – порадив би жертві бігти від абьюзера якомога далі – рятуючи ментальне здоров’я та здатність самостійно ухвалювати рішення. От тільки хто порадить таке Україні?

Антоніна Славицька

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]