Як холодноярські повстанці стали символами боротьби
Як холодноярські повстанці стали символами боротьби

Як холодноярські повстанці стали символами боротьби

Історія, яку хотіли приховати під радянськими грифами "цілком таємно": цього дня 98 років тому холодноярські повстанці просто посеред Києва дали останній бій владі "Совєтів". Він тривав чотири години. Цю подію відшукали в архівах ще раніше, але повстанців національно-визвольних змагань лише нещодавно позбавили тавра бандитів. Тепер вони - символи боротьби, але їхній бій в тюрмі так і досі лишається недосказаною історією.

Про зраду та боротьбу - у матеріалі ТСН.19:30. 

Тут заґратовані вікна та особливий режим: слідчий ізолятор тепер, Лук'янівська вязниця - сто років тому. Найдавніший корпус - "Катька". Тут мало світла та свіжого повітря. Десь у цих стінах відбувся останній бій холодноярських отаманів та повстанців. Повстання відбулося у камері №1, але корпус перебудували, а нумерація змінилася. О 8:30 ранку їхню камеру відчинили - чотирнадцятьом ув'язненим принесли окріп. Гарячу воду вивернули на охоронця та заволоділи його зброєю. Бій тривав 4 години і в результаті цього бою були вбиті 38 учасників повстання.

Організаторами повстання стали зраджені та захоплені в полон отамани Холодного Яру - Іларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк та Денис Гупало. Ці прізвища у розсекречених архівах - це грубезні теки кримінальних справ, в показах самі холодноярці не приховують - боролися за Україну, але точно не пригадають, скільки разів довелося вступати в бій за неї. Історія їхнього повстання - один папірець. Рапорт підтверджує - всі учасники збройного виступу загинули. 

Відео Новини України: як холодноярські повстанці стали символами боротьби

Історія, яку хотіли приховати під радянськими грифами "цілком таємно". Цього дня 98 років тому холодноярські повстанці просто посеред Києва дали останній бій владі "Совєтів". Він тривав 4 години у лук'янівській в'язниці. Цю подію відшукали в архівах ще раніше, але повстанців національно-визвольних змагань лише нещодавно позбавили тавра бандитів. Тепер вони - символи боротьби, але їхній бій в тюрмі так і досі лишається недорозказаною історією. Про зраду та боротьбу – у сюжеті.

Новини України: як холодноярські повстанці стали символами боротьби
ТСН. 19:30
  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • Messenger
  • Viber

Холодноярщина – український партизанський та повстанський рух доби Української народної республіки проти загарбників Білої та Червоної армії. Назва походить від лісового урочища на Черкащині. Полк гайдамаків Холодного Яру виник у 20-х роках минулого століття і його підтримувало майже все місцеве населення. 

Президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль показав кадри документального фільму "Вони боролись до загину". Він по крихтах збирав історію національно-визвольних змагань. Історик пояснює - повстанців заманили в пастку колишні побратими. Отаманів покликали на з'їзд у Звенигородку, там узяли в полон.

Влітку сюди приїжджають на екскурсії десятки тисяч людей - але взимку Холодний Яр дуже холодний. Професор-етнолог Мирослав Борисенко пояснює: проти "денікінців та совєтів" повстали прості селяни, бо пам'ятали, хто їхні пращури. У місцевому музеї холодноярщини розповідають - радянська пропаганда в цих краях була потужною - аби навіть нащадки холодноярців не пам'ятали, хто вони є. Але тепер у місцевому музеї поруч з портретами діячів національно-визвольного руху прапори з гаслом холодноярців - "Воля України - або смерть!". прапор наповнений тим самим сенсом, що і сто років тому.

Багато прапорів таких було і на передовій. Холодноярських повстанців досі немає у переліку почесних бранців сізо, адже реабілітувати учасників цього бою вдалося лише нещодавно. Наступний етап –визнання борцями за незалежність України. Гайдамаки полку Холодний яр не мали шансів вижити в цих катівнях, але тепер їхнє ім'я на прапорі бойової 93 бригади - її бійці, захищаючи Україну, називають себе холодноярцями.

Нагадаємо, якою була життєва історія видатного композитора Фелікса Мендельсона. Він написав мелодію, під яку мільйони закоханих по всьому світу йдуть під вінець і нині. Про шлях композитора до музики і чому його легендарний "Весільний марш" зовсім не весільний.

Автор:
Наталія Нагорна
Джерело матеріала
loader
loader