Яким було письмо слов'ян до Кирила і Мефодія

Чеські вчені переконані, що західні слов'яни дохристиянських часів використовували для письма германські руни. Це доводить археологічна знахідка.Ще 2017 року на півдні Чехії у слов'янському городищі археологи знайшли зламане бичаче ребро з 6-ма рунічними написами. Пізніше вчені з багатьох країн встановили, що напис зробили у 600-х роках. А фахівець з Віденського універитету Роберт Недома дійшов висновку, що руни належали до рунічного алфавіту Старший футарк. Його використовували мешканці європи з II по VII ст. н.е, інформує Phys.org.За словами фахівців, знахідка розповідає про особливості письма слов'ян до введення глаголиці Кирила і Мефодія в IX ст. Це завжди ховалося під завісою таємниці через відсутність якихось творів.Головний дослідник Іржі Мачачек зазначив, що це найдавніший напис, виконаний слов'янами. Імовірно, цілісна кістка містила усі 24 руни алфавіту та являла собою не послання, а звичайний "буквар" для навчання.Знахідка також є першим археологічним свідченням прямого контакту між германськими племенами Центральної Європи і ранніми слов'янами.Візантійські просвітителі Кирило і Мефодій за наказом імператора Михайла III біля 863 року упорядкували слов'янську писемність та розробили абетку - глаголицю. Її використовували для запису релігійних текстів. В основу заклали грецьку, суттєво змінену під слов'янську звукову систему. Згодом ченці продовжили працю, започаткувавши вдосконалену абетку, яку пізніше називатимуть "кирилицею".Діячі перекладали на слов'янську богослужбові книги, зокрема Євангеліє і Псалтир, проповідували християнську віру, відкривали школи. Саме завдяки їхній роботі абетка поширювалася південнослов'янськими землями. Вони ж заклали найбільше підґрунтя і для поширення східного християнства.Глаголицю вважали найбільш раньою писемністю, яку опанували слов'янські народи.