Не залежно від того, що Росія пропонує: природний газ, ракети чи вакцину від коронавірусу, - це завжди викликає суперечки. Урок в тому, що політики часто погані торговці.
Про це пише Die Zeit, нагадуючи, що Москва зараз пропонує свою вакцину Sputnik V по всій Європі. Європейське агентство з лікарських засобів досі перевіряє її. Але вже зараз можна сказати одне: У Sputnik V є серйозна політична побічна дія.
В Словаччині, наприклад, уряд всього лише після року роботи зіштовхнувся з загрозою розпаду. Все тому, що прем'єр-міністр купив Sputnik V всупереч своїм партнерам по коаліції. Але сваряться не лише словаки. Суперечки навколо російської вакцини - це лише однин цілої низки конфліктів, які охоплюють російський експорт.
Не залежно від того, про що саме йдеться: про Sputnik V сибірський газ, чи "Північний потік-2", про атомні електростанції чи ракети російського виробництва - європейці й американці ведуть нескінченну дискусію на тему хто, що і навіщо придбав і яка користь від цього для Кремля.
Видання нагадує, що колись канцлер ФРН Гельмут Шмідт сказав: "Ті, хто торгують, не будуть стріляти один в одного". Це була абсолютна правда, але на той час.
"Починаючи зі спалаху конфлікту між економічними партнерами Росією і Україною і закінчуючи торговельними війнами Дональда Трампа, ми дізналися, що економічний обмін не завжди стримує війни", - йдеться в статті.
Останнім часом торгівля була сильно обтяжена міжнародними відносинами. Інвестиційна угода між ЄС і Китаєм стала причиною напруги у відносинах Брюсселя з Вашингтоном. Але досі лише російський експорт провокував суперечки, які призводили до появи санкцій проти союзників по НАТО чи їхніх компаній. Яскравими прикладами видання називає майже збудований "Північний потік-2" і російські ракети С-400, які купила Туреччина.
Підвищення російської слави
Існує дві причини, чому це відбувається. По-перше, Росія продає свої товари, спираючись не лише на економічний, а й на політичний інтерес. По-друге, європейські політики дуже часто змішують економічні й політичні цілі, коли торгують з Росією. Зрештою, з'являються огидні конфлікти.
Ситуація з вакциною Sputnik V - хороший приклад. Російський уряд вкладає більшу енергію в його поширення за кордоном, щоб підвищити престиж Росії. Він не вакцинує власний народ. Sputnik V здається сумнівним, хоча він добре продається, наприклад, в Сербії. Прем'єр-міністр Словаччини Ігор Матович теж пішов цим шляхом, намагаючись покращити свій політичний імідж вдома. Без відома коаліційних партнерів він придбав два мільйони доз російської вакцини від COVID-19, але зіштовхнувся з можливим розпадом свого уряду й оголошенням нових виборів.
Інший приклад - "Північний потік-2". Звісно ж, уряд Росії хоче збудувати цей газопровід, перш за все, щоб прибрати важливість України як головного марштруту для експорту російського газу. Саме тому "Газпром" інвестує в нього так багато. Хоча мине багато років, щоб ці інвестиції повернулися. Але у Берліна теж є свої політичні причини.
Коли контракти про "Північний потік-2" були підписані 5 років тому, німецькі політики пообіцяли один одному вести "більш конструктивну політику" щодо Росії, яка не буде обмежуватися взаємним запровадженням санкцій. Саме тому й з'явилися розмови про "газопровід миру", про "інтеграцію Росії" й різні "мости". Але на іншому боці цього мосту німецький уряд опинився в конфлікті зі США і важливими партнерами в ЄС, який залагодити дуже важко.
Погані торговці
Третій приклад - ракети С-400. Президент Туреччини Раджеп Таїп Ердоган купив їх для своєї армії заради покращення своїх позицій на переговорах з Америкою. Натомість у Вашингтоні попередили його, що російські ракетні системи неприйнятні для країни НАТО. Тому що вони містять шпигунські технології. Ердоган за допомогою російської зброї хотів продемонструвати незалежність. Але натомість він втратив можливість отримати передові військові літаки F-35, а також запустити їхнє виробництво в Туреччині. Володимир Путін, з іншого боку, лише хотів спровокувати конфлікт всередині НАТО. І він добився свого.
Die Zeit пише, що висновок полягає не в тому, щоб взагалі не торгувати з Росією. Натомість він говорить, що політики часто погані бізнесмени.
"Укладаючи угоди, варто задати собі два питання. По-перше, яку геополітичну мету переслідує уряд Росії, пропонуючи щось на експорт, і чи ця мета збігається з нашою? А по-друге, чи пов'язуємо ми торгівельний проект з політичними надіями? Якщо хоча б одна відповідь буде позитивною, тоді краще триматися подалі від цієї угоди", - йдеться в статті.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Handelsblatt: В Росії коронавірусом заразився депутат, який випробовував розхвалену Путіним вакцину
- Handelsblatt: Манія величі завадила Росії створити справжню вакцину від COVID-19
- Washington Post: Забудьте про зброю і нафту, вакцина від COVID-19 тепер дає політичну владу
- Nový Čas: Невдалим жартом про Україну прем'єр Словаччини показав, що не доріс до своєї посади
- Bloomberg: США і Німеччина ще мають шанс домовитися про "Північний потік-2"
Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ
Переклад: Лесь Димань