Любите історії? Тоді цей пост для вас
Любите історії? Тоді цей пост для вас

Любите історії? Тоді цей пост для вас

Любите історії? Тоді цей пост для вас

Між цими постами – 14 годин, кілька важливих зустрічей та трохи спожитого алкоголю, але думки були тверезими.

Про закриття «Комерсанту», яке сталося 7 років тому, сьогодні багато хто написав і ще напише. І після того, як інфа вийшла у публічний простір – я написав перший пост. Я тоді справді не знав, де працювати далі, хоча й розумів, що хочу і буду займатися європейською та міжнародною тематикою.

Але де? Це було під питанням, але дуже недовго.

Бо вже за кілька годин мені та Юрію Панченко подзвонив Давид Стулик із коротким питанням: «А ви не хочете зробити своє медіа? А ми підкажемо, як це можливо». Відповідь була так само короткою: «Good idea, давай зустрічатися».

Пообіді ми вже пили каву разом з Давідом та Коломб де Мерсей (чи там ще хтось був? зараз і не пригадаю) і обговорювали, що з цього вийде. І якось сама собою прийшла впевненість: ми зможемо, бо це реально потрібно.

А далі була ще одна дуже важлива зустріч. Я зателефонував Олені Притулі, попросив зустрітися і запевнив, що це важливо.

Досі пам'ятаю ту розмову, коротку і по суті, і досі вдячний за ту згоду. Бо до того ніхто в Україні не робив справді цікаве медіа про зовнішню політику, і був стереотип, що ця тема «не сексі» – але Альона повірила, що ми зможемо. Тому ми швидко узгодили, як співпрацюємо; а я дав гарантію, що ми не потребуватимемо грошей і зможемо знаходити їх самотужки (боже, тоді я і не уявляв, у що вв'язуюся, ггг). А у цінностях один одного ми й до того мали впевненість.

А далі пішла жара. Знайомство з Яною Кобзовою та European Endowment For Democracy. Перший грант. Перший звіт. Агресія на Донбасі. Зростання ваги міжнародки. І понеслося, понеслося, понеслося...

І я вам скажу, що у той час, коли ми визначили, що видання матиме назву «Європейська правда», знайшли кошти на запуск, зібрали команду та написали свою стратегію – ми тоді дуже хибно уявляли, що саме і як саме будемо писати. Бо реально запускали все з коліс, змінювали, шукали форми, знову змінювали. І будемо змінюватися й надалі.

Але початок цієї історії – ось ці два пости та те, що було між ними, – добре пам'ятаю.

І я справді вважаю, що ми тоді ухвалили правильні рішення і досі робимо те, що потрібне Україні.

Джерело: Facebook

Теги за темою
Інше
Джерело матеріала
loader
loader