Експерти і учасники ринку обговорили законопроект про управління авторськими правами
Експерти і учасники ринку обговорили законопроект про управління авторськими правами

Експерти і учасники ринку обговорили законопроект про управління авторськими правами

Експерти обговорили законопроект № 4537 про управління авторськими правами

7 квітня відбувся он-лайн круглий стіл на тему “Обговорення стану та перспектив державного регулювання збору за приватне копіювання та репрографію”. Дискусія між легальними виробниками-імпортерами та правовласниками точилася навколо оцінки законопроєкту № 4537 як інструменту вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права.

Один із авторів законопроєкту, нардеп Роксолана Підласа (фракція Слуга народу) назвала основну новацію законодавчої ініціативи: законопроект не скасовує збір за приватне копіювання, осучаснює перелік техніки під збір, враховуючи наявну функцію блокування запису та залишаючи  у переліку носії інформації,  встановлює прозорий механізм розподілу зібраного доходу організаціями колективного управління між правовласниками.

 На думку Роксолани Підласої, це і є захист прав авторів через впровадження он-лайн системи адміністрування та звітності, яка обліковує розподіл зборів з імпортерів техніки за приватне копіювання.

 Представниця Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова наголосила, що існує багато маніпуляцій довкола законопроекту.

 "Комітет з ВРУ з європейської інтеграції відхилив ЗП 4537, спираючись на те, що його прийняття суперечить нашим євроінтеграційним зобов'язанням. У той же час, в країнах членах Європейського Союзу немає єдиного підходу щодо переліку видів обладнання чи носіїв, з якого має сплачуватись відрахування за гіпотетичну можливість здійснення копіювання того чи іншого твору. Тож, в ЄС кожна держава регулює дане питання самостійно", - заявила Куликова.

 Натомість, Руслана Лижичко (ОКУ “Автори та видавці”) та Каленіченко  (ОКУ Український музичний альянс) виступили категорично проти реформи й наголосили, що також проти реформи виступив Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA), який розробляє головний висновок для Списку 301.

 На ці закиди відповіла Катерина Олійник.

 “Це приклад маніпуляцій щодо законопроекту № 4537, які необхідно розвінчати. Так, у січні вийшов звіт за 2020 рік американської ОКУ - Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IIPA), де стверджується, що даний ЗП скасовує збір. Це не відповідає дійсності: законопроект говорить про модернізацію підходів до збору та встановлення тих об’єктів, які відповідають меті збору, забезпечує умови, аби  усі автори мали доступ до системи звітності”.

 “Держава не може забезпечити прозору акредитацію ОКУ та розподілу коштів, тому ми готові підтримати ЗП 4537 за умови, якщо не буде скасовано збір за репрографію та не буде обмежень по чистих носіях” - сказав Валерій Харчишин, автор-виконавець та керівник “Української агенції з авторських та суміжних прав”.

 “Ми почули сьогодні дві думки від авторів-правовласників  - пані Руслани Лижичко та пана Харчишина, та побачили, що серед авторів також є дискусії з цього питання, адже не всім їм розподіляється винагорода. Також, що з боку частини авторів  немає довіри до наявного механізму її розподілу. В ЄС у різних країнах по-різному визначається механізм стягнення зборів. Отже, логічно, для захисту прав правовласників та розподілу належної винагороди всім, а не обраним, потрібно на рівні закону визначити більш чіткі критерії до переліку обладнання та чіткі рамки для тарифоутворення”, - резюмувала Тетяна Острікова, експертка з економічних питань, народна депутатка України VIIІ скликання.

ЇЇ підтримав  експерт з авторського права Дмитро Гузій: “Є можливість зробити це саме через фіксацію у законі. І тут законопроєкт №4537 очевидно має потенціал після першого читання стати майданчиком для напрацювання моделі прозорих тарифів”

 Учасники круглого столу висловлювали думку, що боротьба з піратством неможлива за рахунок іншої індустрії, а саме постійного підвищення зборів з легальних імпортерів, де тінь на ринку сягає від 30 до 60%.

 “Ми змушені виключно в судовому порядку доводити неправомірність вимог ОКУ щодо стягнення збору з обладнання, яке не має функцій копіювання та відтворення. Законодавчі критерії  щодо придатності до копіювання обладнання не відповідають споживчим характеристикам сучасного обладнання, натомість законопроект 4537 вирішує цю проблему, а відтак, сприяє гідному судочинству та справедливості”, - зауважив керівник юридичного департаменту Samsung Україна Євген Школа.

 Він навів до прикладу судову справу, яку Господарський суд м. Києва розглядав з 2015 по 2020 р., коли компанія Samsung Україна захищала неправомірність зборів з 159 моделей телевізорів, 93% з яких не мали функцій копіювання взагалі, а щодо інших записи захищалися DRM таким чином, що їх неможливо відтворити ані на іншому телевізорі, ані на комп'ютері.

Законопроект передбачає прозорий механізм розподілу зібраних ОКУ коштів, щоб кожен правовласник бачив за яким принципом та скільки йому нараховано грошей.  Голова ОКУ «Український музичний альянс» Павло Калініченко вбачає у цьому складності: «Ми всіляко підтримуємо стандарти прозорості, але якщо ми оприлюднимо такі дані, це покаже відсоток відрахування правовласнику, це означає, що будь-хто може порахувати, скільки грошей отримав автор, а це суперечить законодавству про  захист персональних даних».

Олег Кисельов, представник компанії Sony Ukrain, яка є  виробником техніки і правовласником, як виробник контенту, не вбачає у відкритих даних нічого поганого «Всі держслужбовці повинні розміщувати інформацію щодо своїх статків. А компанії розміщують фінансову звітність, і ця інформація наразі відкрита в Україні та світі. Тому незрозуміло, чому ОКУ хоче бути виключенням.”

Не довелося почути й відповіді від Павла Каленіченка на питання від Дмитра Гузія, щодо наявного на офіційному сайті УМА тексту "правил розподілу" отриманих від імпортерів відрахувань, який ґрунтується на положеннях вже нечинної попередньої редакції законодавства, тобто фактично на вже відсутні норми, та не відповідає вимогам Закону 2415.

“Потрібно шукати логічне та сучасне в цифровому вимірі рішення цієї проблеми. Зокрема, ми  наполягаємо на необхідності встановлення чіткого переліку техніки, з якої сплачується збір. Для того, щоб налагодити чіткий та прозорий механізм роботи, потрібно перестати тягнутися лише за своїми вузькокорпоративними інтересами. Ми, бізнес, зацікавлені в прозорості відрахувань та готові сплачувати економічно обґрунтовані збори, тим самим прямо та опосередковано підтримуючи правовласників”, - резюмував генеральний директор MTI Борис Бєлянський.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Автор: Григорій Бондар

Джерело матеріала
loader
loader