Новому українському правопису бути: суд виніс рішення

Український правопис 2019 року залишається у силі за рішенням суду.

Шостий апеляційний суд задовольнив скаргу українського уряду стосовно рішення Окружного адміністративного суду Києва.

Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць повідомила, що студенти та абітурієнти можуть і надалі вчитися та готуватися до майбутніх іспитів за правописом 2019 року.

Про це вона написала в соціальній мережі Facebook.

Таким чином апеляційну скаргу Кабміну задоволено, рішення ОАСК скасоване і одночасно відмовлено в задоволенні позову повністю.

Нагадуємо, що Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправність нової редакції правопису.

До суду подавали громадська організація «Правова держава» та школярка з Херсону.

Раді бачити Вас на наших каналах Telegram та Viber!

Детальніше про справу

Уряд заявив, що оскаржить рішення ОАСК, який 20 січня 2021 року скасував новий український правопис.

Заяву до суду через правопис подали від імені мами херсонської семикласниці. Позивачі вважають, що Кабмін не може змінювати українську мову.

Співголова правописної комісії Максим Стріха обурився через факт скасування українським судом за позовом семикласниці «думки всіх провідних учених в цій галузі».

За його словами в такій ситуації наступним кроком має бути скасування за позовом п’ятикласника-двієчника теореми Піфагора.

Максим Стріха вважає, що це свідчення того, що відбувається тотальний антиукраїнський наступ.

Чому правопис не сприймають у суспільстві

Оновлений правопис запрацював ще 3 червня 2019 року. Зокрема в словах іншомовного походження запровадили варіативність, наприклад, етер та ефір, Афіни та Атени. Також впровадили фемінітиви.

На ознайомлення та вивчення нового правопису українці мають 5 років. Тому написання за старими нормами поки що не вважається помилкою.

Ввели і деякі спрощення. Наприклад, числівник пів відтепер писатиметься лише окремо.

Мовознавці розробляли правопис впродовж 3 років. У комісія, яка вносила зміни до правопису, кажуть, що редагувати мовні правила – це така сучасна і поширена практика у світі.

Директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що українська мова, як кожна мова, є живою і динамічною, вступає в стосунки з іншими мовами, запозичує нові слова. Тому користуватися застарілим «інструментом» науковець вважає недоцільним.

А от пересічні українці нововведення сприйняли погано. Частина населення хвилюється, як будуть вчитися діти в школі, інша частина переймається тим, скільки бюджетних коштів доведеться витратити через зміни в написанні слів.

Раніше сайт новин MY.UA повідомляв, що в КНУ імені Шевченка вигадали покарання для горе-студентки, що заступилася за репера Басту.

ЗНО-2021 пройде без суттєвих змін. Більше свіжих новин чекають на Вас на порталі MY.UA.

Приєднуйтесь до нас в Twitter

Слідкуйте за нами в Flipboard