СРСР вивів війська після невдалої війни

15 травня 1988 року почалось виведення військ з Афганістану.Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент за дев'ять місяців. За офіційними повідомленнями, в перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року.Війна в Афганістані почалась 25 грудня 1979 року. Тоді спецпідрозділ КДБ СРСР напав на президентський палац у Кабулі і вбив президента країни Хафізулли Аміна. Москва спробувала замінити його маріонетковим урядом більш керованого політика Кармаля Бабрака. Консервативно налаштовані афганці - моджахеди почали чинити опір. До Афганістану перекинули контингент радянської армії. Офіційно радянські солдати служили в Афганістані лише добровільно. Але часто військовим напряму наказували їхати на війну. Багато хто піддався пропаганді, що їхати в Афганістан - інтернаціональний борг радянської людини. Інші намагалися уникнути цього, давали хабарі та використовували зв'язки. Військовим до останнього не казали, куди їх посилають, забороняли повідомляти рідним.Радянські війська спочатку брали участь у повномасштабних бойових діях. Потім перейшли на підтримку військ Бабрака артилерією та авіацією. У результаті не вдалось врятувати підконтрольний СРСР уряд. У країні продовжилась громадянська війна. За офіційними даними, всього у війні радянська армія втратила 14 427 осіб, КДБ — 576 осіб, МВС — 28 осіб загиблими і зниклими безвісти. Поранення і контузії отримали більше 53 тис. осіб.Через війну пройшло понад 160 тис. українців. Складали близько 25 % від загального числа радянських військовослужбовців. З них понад 3 тис. загинули. Поранення отримали понад 8 тис. українців. З них 4 687 отримали інвалідність.У березні 1980 року в Афганістані розпочалися активні бойові дії за участі радянських військ. Вторгнення СРСР до країни викликало негативну реакцію міжнародної спільноти. "Дії Радянського Союзу протиставили нашу країну більшості країн світу та зробили її в очах практично всіх держав агресором", - писав у спогадах маршал СРСР Сергій Ахромєєв.