MY.UAНовини
З картинками
Текстовий вигляд
uk
УкраїнськаРосійська
21 серпня, п’ятниця
Українська мова зазвучала у величному храмі
Українська мова зазвучала у величному храмі

Українська мова зазвучала у величному храмі

22 травня 1919 року в Києві провели перше богослужіння українською мовою. Вона зазвучала у Військово-Микільському соборі, побудованому коштом гетьмана Івана Мазепи.У часи Української революції тривала боротьба між прихильниками та противниками автокефалії Православної церкви. Ще 7 липня 1918 року проросійській більшості Всеукраїнського православного церковного собору вдалося виключити 82 проукраїнських делегатів. У квітні 1919 року прихильник автокефалії отець Василь Липківський сприяв проведенню другого збору, на якому ухвалили негайно розпочати утворення українських парафій.Літургію 22 травня перед людьми відслужив саме Василь Липківський – майбутній митрополит УАПЦ. Урочистості супроводжував хор під керівництвом композитора Миколи Леонтовича."На всеношній службі Божій зібралася така сила народу. Не тільки в соборі, а й навкруги нього було тісно. Весь народ плакав, чуючи Апостол, Євангелію, Псалми рідною мовою. Всі відчували, що це вперше після віків неволі "моляться на волі невольничі діти", як передбачав Шевченко", - згадував Липківський.Врешті священник став настоятелем Софійського собору і ще активніше почав боротися за створення українських парафій. Взявся за переклад богословських та літургійних текстів на українську мову. За усе це його заочно піддали Всеросійському церковному суду.У відповідь Всеукраїнська Церковна Рада закликала ігнорувати російський єпископат. Розпочалася підготовка до проголошення автокефалії.Гетьман Української держави Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української православної церкви 12 листопада 1918 року. Виходив з твердження, що в незалежній державі має бути власна церква.У ті часи за незалежність від Московського патріархату виступали миряни та частина духовенства. Спротив чинили вищі ієрархи, переважно єпископи-росіяни. Вони заперечували автокефалію, утім погоджувались на обмежену автономію від Москви. Центральна Рада майже не надавала підтримки прихильникам автокефалії, не бачила у них союзників державотворення. Питання стали другорядними й під час війни з більшовиками.Захопивши владу 1918 року, гетьман Павло Скоропадський підписав Закону про тимчасовий державний устрій України, що визнавав православну віру головною. Повну незалежність церкви заперечував. Підтримав автономію за умови нерозриву із Москвою і Московським патріархом.
Джерело матеріала
Gazeta UAGazeta UA
loader
loader